Кожна морфема грає свою роль у будівництві слова. Однак, вони у цьому не рівнозначні. Так само, як корінь є центром лексичного значення, так і закінчення грає головну роль у формуванні значення граматичного. Можна сказати, що всі морфеми, з яких складається слово, діляться на дві великі групи: основа, в яку входить корінь, префікс та суфікс, і закінчення, котре залишається поза основою. Коли слово змінюється згідно з граматичними категоріями, які властиві цій частині мови, то в першу чергу змінюється і закінчення. Відповідно, ця частина слова є у всіх самостійних частинах мови, окрім прислівника. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати із закінченням.
На екрані перед учнем міститься пара слів, які мають однакову основу, але на місці закінчення обох – порожні клітинки. Над словами є малюнки, на яких зображені названі цими словами предмети. Завдяки цим ілюстраціям дитина розуміє, яке саме закінчення у яке слово треба вписати. Наприклад, саме закінчення є морфемою, яка вказує на число предметів, які називає іменник. Відповідно, якщо на малюнку зображено кілька однакових предметів, то слово, котре їх називає, має бути використаним у множині, і відповідне закінчення дитина вписує у порожню клітинку на кінці слова. Коли учень вписує правильні закінчення в обидва слова, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії.
Різноманіття слів та відмінностей між ними є тим, що посилює цікавість учня до виконання даної вправи. Малюнки є важливим елементом завдання, оскільки саме ілюстрації наглядно демонструють, наскільки закінчення впливає на значення слова, і якими важливими є граматичні категорії, що було вжито правильним чином.
Учень/учениця визначає основу; знаходить, визначає закінчення у слові.