Опис завдання
До цього моменту учень вивчав морфемний склад слова по одному елементу: корінь, який є центром лексичного значення; префікс та суфікс, які приєднуються до кореня, доповнюючи та змінюючи його значення; закінчення, яке протиставляється основі (котра в свою чергу складається с кореня, префікса та суфікса) і містить ядро граматичного значення. Вивчивши ці частини слова по черзі, школяр стає готовим до того, щоб вивчати тему словотвору цілісно та комплексно. Ця вправа відкриває дану тему.
На екрані перед учнем міститься зображення каркасу майбутнього слова. Він розділений на клітинки, де кожна з них – не літера, а морфема. Під каркасом слова міститься кілька підказок. Кожна морфема знаходиться за допомогою іншого слова, з яким вона має щось спільне. У підказках під каркасом це і вказується. Там є слово, з якого треба взяти суфікс, чи, з яким у новоствореного спільний корінь і так далі. Учень послідовно аналізує кожне з наведених слів, знаходить в них ту морфему, яку слід забрати, і вписує її у каркас на відведене для неї місце. Таким чином школяр ніби розбирає слово на окремі складові, аби потім з них збудувати нову мовну одиницю. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічний набір дій. Кожен рівень супроводжується малюнками, які дають підказку про те, що за слово треба утворити в результаті всіх пошуків.
Завдяки цій вправі дитина узагальнить свої знання про прийоми пошуку кожної морфеми у слові, а також зрозуміє, як вони утворюють мовні одиниці, які можуть бути фактично не повʼязані між собою, як не повʼязані слова «прекрасний» та «премилий», хоча й мають однакові префікси.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця визначає основу; знаходить, визначає закінчення у слові.
Учень/учениця знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів; розрізнює, добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.
Учень/учениця виділяє у предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй.
