Слово – це основна мовна одиниця, яка, за умови належності цього слова до самостійних частин мови, має як лексичне, так граматичне види значень. При цьому морфеми виступають в якості будівельного матеріалу для слова, як і звуки та склади, але на іншому рівні: корінь є лексичним ядром слова, суфікси та префікси приєднуються до нього, змінюючи значення слова, закінчення впливає більш на граматичні категорії. Школяр тренуватиметься розподіляти слово на ці морфеми, виконуючи вправу, яка робить особливий акцент на ігровому аспекті.
На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення певного нового слова. Є декілька робочих зон – будиночків для морфем. Завдання полягає у тому, щоб розселити морфеми по своїм хатинках. Візуальний ряд грає велику роль у збереженні зацікавленості учня до
виконання вправи, адже механіка виконання не змінюються – ті ж будиночки зустрічатимуться на всіх етапах. Однак, вони яскраві, деталізовані та їх супроводжують додаткові ілюстрації, тож буде приємно рухатись з рівня на рівень, виконуючи це завдання. Школяр спочатку знаходить корінь, або ж визначає інші морфеми, з якими він вже знайомий. Скажімо, учень розуміє, що частина слова «роз-» або «без-» є,скоріше за все, префіксами. Отже, школяр поетапно розділяє слово на частини, а на новий рівень проходить тоді, коли перенесе їх до відповідних будиночків. Ця вправа допомагає краще закріпити знання морфемного складу слова.
Учень/учениця визначає основу; знаходить, визначає закінчення у слові.
Учень/учениця знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів; розрізнює, добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.