Ця вправа відкриває низку завдань, які присвячені вивченню словосполучень. Варто зазначити, що словосполучення – це ніби наступний рівень після поодинокого слова у мові. Кожен слово, що належить до самостійної частини мови, має своє лексичне та граматичне значення. У словосполученні вони поєднуються і використовуються для більш докладного викладення думки або опису. При цьому елементами справжнього словосполучення можуть бути саме поєднані самостійні слова. Поєднання службового слова з одним самостійним словосполученням не вважається. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься правильно ставити питання від головного слова до залежного.
Слова в словосполученні мають тісний звʼязок та щось на кшталт простої ієрархії – є головне слово, яке можна назвати центром словосполучення, та є залежне від нього, котре його описує. Від головного до залежного слова ставиться питання, яке означає сенс цього словосполучення, мету його створення.
На екрані перед учнем міститься зображення картинки, яка підписана словосполученням. Ілюстрація є досить яскравою та виповнена у привабливому стилі, привертаючи увагу школяра. Словосполучення ж описує те, що на малюнку зображено. Між головним та залежним словом є круглі дужки, поки порожні. Під малюнком та словосполученням міститься кілька варіантів питань. Учень аналізує зміст словосполучення та звʼязок між словами, після чого вибирає потрібне питання, яке переносить у ці дужки. Воно дозволяє зрозуміти, яке зі слів є головним, а яке – залежним. Після цього школяр проходить на новий етап. Механіка виконання завдання буде такою ж, однак, словосполучення, малюнок та питання – новими.