Нові слова можуть утворюватись різними способами і вимагають таких морфем, яких ще ніколи не було. Відтак утворюються абсолютно нові корені, однак, це відбувається досить рідко – здебільшого корені, які ми використовуємо у мовленні, дуже старі, їм сотні років. Також часто морфеми запозичують з інших мов для назви предметів, як прийшли з відповідних культур. Аби таке слово стало «своїм» до нього додають рідні морфеми та змінюють фонетичний склад кореня таким чином, аби він був подібний до складу коренів, властивих цій мові. Однак, частіше за все нові слова утворюються саме шляхом приєднання до старих коренів нових морфем, в тому числі й префіксів. Ці частини слова можуть не просто підкорегувати значення слова, а й настільки його змінити, що, по суті, відбувається творення вже нового слова. І префікси «пре-» та «при-», які означають відповідно посилення та приєднання, цілком здатні на таке.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у творенні слів за допомогою цих морфем. На екрані перед учнем міститься певне слово – нове для кожного етапу завдання. Воно вже є цілком готовим до вживання в мовленні, і представляє собою повноцінну мовну одиницю. Під ним є кілька варіантів префіксів, серед яких – «пре-» та «при-». Приєднавши один із них (правильний лише один на кожному етапі!) до початкового слова, школяр утворить одиницю мови із зовсім іншим значенням – тобто нове слово. Залишається лише вибрати, який префікс треба вжити, а для цього учень має по черзі підставити всі та зрозуміти, який варіант нового слова підходить за значенням. Наприклад, до слова «гарна» слід додати префікс «пре-», який посилює ознаку, адже префікс, що означає наближення до початкового слова не підходить за змістом.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.