Як знайти розв’язання

1. Прочитай слово. Подивись, де пропущена літера, і прочитай слово повільно.
2. Вимов приголосний у місці пропуску. Спробуй сказати слово так, ніби літера вже є, і прислухайся до звука.
3. Перевір, чи звук дзвінкий. Дзвінкий приголосний вимовляється з голосом. Поклади руку на горло: якщо відчуваєш легке тремтіння — звук дзвінкий.
4. Вибери правильну літеру з варіантів. Обирай ту, що позначає дзвінкий приголосний, а не глухий.
5. Прочитай слово ще раз. Переконайся, що слово звучить природно і легко вимовляється.

Приклади

• Ал_є (варіанти: М, К, Х) — прочитай «Ал…є» і спробуй підставити звуки: «м» звучить дзвінко, а «к» і «х» — глухо. Отже, обирай М. Діти часто думають, що треба брати літеру, яка «сильніше чується», але правильніше перевірити: дзвінкий чи глухий звук.
• лу_ (варіанти: М, К, Х) — скажи: «лум», «лук», «лух». Перевір горло: на «м» є голос, на «к» і «х» голосу майже немає. Якщо треба не глухий приголосний, обирай М.
• ти_о (варіанти: М, К, Х) — вимов: «тимо», «тико», «тихо». «М» — дзвінкий, «к» і «х» — глухі. Тож для не глухого приголосного підходить М. Діти часто плутають «к» і «х», бо обидва глухі, але тут важливо інше: вони не підходять, бо завдання просить дзвінкий.
• сні_ (варіанти: М, К, Х) — спробуй: «снім», «снік», «сніх». Перевір: «м» дзвенить (є голос), «к» і «х» — ні. Обирай М і перечитай слово.
• ра_ка (варіанти: М, К, Х) — скажи: «рамка», «рака», «рахка». Якщо треба не глухий приголосний, шукай дзвінкий: це «м». Діти часто автоматично тягнуться до «к», бо бачать його в багатьох словах, але спочатку зупинись і перевір правило про дзвінкі та глухі.

Стратегії для тренування

• Клади руку на горло і порівнюй: «м» — є тремтіння, «к» і «х» — майже немає.
• Вимовляй звук довше: «ммм…», «ккк…», «ххх…». Так легше почути, де є голос.
• Після вибору завжди перечитуй слово повністю, не тільки місце з пропуском.
• Якщо вагаєшся, скажи слово вголос двома варіантами і вибери те, що звучить природніше, але обов’язково перевір дзвінкість.

Самоперевірка

• Я прочитав слово повільно і зрозумів, де пропуск?
• Я вимовив звук у цьому місці й перевірив, чи є голос?
• Я пам’ятаю: завдання просить не глухий, тобто дзвінкий приголосний?
• Я перечитав слово після вставлення літери?
• Якщо сумнівався, я порівняв усі варіанти, а не вибрав навмання?

Уміння розрізняти дзвінкі й глухі приголосні допомагає писати слова правильно. Ти починаєш краще чути звуки в слові, а це зменшує помилки.

Працюй спокійно: прочитай, перевір голос у звуці, вибери літеру, перечитай. Такий порядок дій робить відповідь надійною.