Вибираємо форми слова

    Закінчення не лише є особливою частиною слова, яка впливає на його граматичне значення, а й, що важливо, єдиною морфемою, від зміни характеру якої, лексичне ядро слова майже не міняється. Таким чином, одне й те саме слово може мати різні форми, не змінюючи початкового значення, а лише своє закінчення.

    У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати зі словами, які використані в різних формах. На екрані перед учнем міститься зображення кількох зовсім різних обʼєктів. Вони підписані. Малюнки не просто супроводжують слова-назви, а й є важливою частиною завдання. Наприклад, прикметники характеризують зображені предмети. Відповідно, названа ознака може бути спільною у абсолютно різних обʼєктів. В такому випадку те, що ця ознака відноситься саме до вказаного предмету відображається у граматичній формі прикметника, яка узгоджується з іменником-назвою обʼєкта. Наприклад, і сніжинка, і морозиво мають низьку температуру, однак, оскільки ці іменники мають різний рід, то і прикметники, однакові за лексичним значенням, матимуть різне значення граматичне: хмарка холодна (жіночий рід із закінченням «а»), а морозиво холодне (середній рід із закінченням «е»). Таким чином, можна легко звʼязати прикметник саме з тим обʼєктом, який він характеризує за спільністю граматичних ознак. А граматичне значення слова зосереджено саме у закінченні.

    Серед усіх слів, які містяться перед дитиною на екрані, учень має виділити ті, що мають однаковий корінь, але різне закінчення, тобто однакове лексичне, але різне граматичне значення. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап до аналогічного предметного ряду.