Ця вправа присвячена вивченню суфіксів, як і дві попередні. Однак, формат подання інформації і мета її виконання істотно відрізняються від того, з чим досі працював учень в рамках цієї теми.
На екрані перед учнем знаходиться зображення певних предметів. Ці малюнки є першим, за що хапається око дитини. Група предметів підписана. У цьому слові учень має знайти суфікс. Однак, замість того, щоб виділяти його прямо там, безпосередньо у слові, слід вибрати один з варіантів суфікса. Серед них є й корінь, і справжній повний суфікс, і певна його частина. Школяр аналізує слово, розуміючи, який у ньому корінь, і варіанти відповіді можуть бути підказкою й на цьому етапі. Далі залишається, визначивши закінчення виділити суфікс. Коли учень вибирає варіант, який вважає правильним, то проходить на наступний етап завдання до аналогічного слова з новими варіантами відповіді.
Те, що варіанти суфіксів знаходяться окремо, є важливим для вивчення теми, адже насправді, хоча суфікси виглядають дещо більш гармонійними морфемами. Префікс «пре-», скажімо, легко уявити в абсолютно різних словах, тоді як той чи інший суфікс сприймається як морфема, властива саме цьому конкретному слову, де ця частина є. Завдяки виконанню цього завдання дитина, стикаючись з однаковими суфіксами в різних словах, зрозуміє їхню універсальність. Крім того, вміння працювати з суфіксами набуде більш високого рівня завдяки досвіду, який вона отримає, рухаючись з рівня на рівень у цій вправі.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.