Ця вправа продовжує знайомство дитини із такою морфемою як суфікс, котра знаходиться після кореня і впливає як на лексичне, так і на граматичне значення слова, в якому є в наявності. Попереднє завдання мало на меті просто познайомити з цією морфемою, адже, коли учень виділяв ту частину основи, що знаходиться після кореня, весь суфікс виділявся автоматично. Цього ж разу школяр сам буде встановлювати, які саме літери входять до складу суфікса. Зробити це не так вже й легко, адже, якщо, скажімо, префікс приєднується до слова лише з одного боку, то суфікс оточений іншими морфемами. І знайти його складніше, ніж корінь, задля пошуків якого є правило підбору спільнокореневих слів. Перш за все, бажаючи знайти всі літери суфікса, учень має визначити, де він починається. Для цього визначає корінь, використавши вже названий вище спосіб з підбором спільнокореневих слів. Далі, коли учень дізнався, яка літера починає суфікс, слід визначити закінчення. Для цього слово треба просто змінити граматично так, як це властиво для даної частини мови. Та морфема, яка зміниться під час відмінювання або зміни числа – і є закінчення. Все, що знаходиться між ним та коренем – суфікс. Школяр по черзі виділяє всі літери, що ходять до складу даної морфеми, після чого проходить на наступний етап завдання.
Кожен рівень супроводжується ілюстраціями, які зображають названий словом обʼєкт. В свою чергу, формулювання завдання, яке знаходиться над словом, є підказкою, адже там вказано, де саме знаходиться суфікс.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.