В українській мові є досить багато префіксів, які вносять свої відтінки у початковий сенс слова, доповнюючи його лексичне значення і перетворюючи на нову мовну одиницю. При цьому, якщо, скажімо, «з-» та «с-» є тотожними за своїм значенням, то префікси «при-» та «пре-», хоча й подібні за буквеним складом і зрідка можуть приєднуватись до одних і тих самих коренів у більшості випадків, все ж дуже різні за значенням.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати зі словами, котрі містять у собі ці префікси. На екрані перед учнем міститься таке слово – нове для кожного наступного етапу вправи. Перші дві літери префіксів однакові, тож вони вже є у слові, тоді як залишається вибрати третю – або «и», або «е». Від цього вибору залежить префікс, а разом з ним – і значення всього слова. Варіанти вибору містяться над ним і є здебільшого елементами малюнку, який супроводжує слово. Коли школяр по черзі підставляє різні варіанти літер, то розуміє, яке слово може вийти в результаті. Відповідно, свій вибір робить, керуючись лексичним значенням потрібного слова і завдяки цьому розуміє, що воно утворюється в тому числі і за допомогою префіксу. Це дозволяє краще зрозуміти роль «пре-» та «при-» у словотворенні на практиці. «Пре-» є префіксом, який виражає посилення: «пречудово», «премило»; «при-» використовується для приєднання: «прийшов», «приблизити» тощо. І завдяки виконанню цього завдання дитина краще розуміє різницю між ними і майбутньому, вибираючи, який префікс писати у тому чи іншому випадку, не помилиться.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.