Коли школяр довго працює з морфемним складом слова, може скластися не зовсім правильне враження, що всі випадки, коли в словах хоча б три літери однакові та спільні вказують на наявність спільної морфеми. Це завдання має на меті позбавити учня від цієї помилки.
На екрані є зображення ряду слів. Деякі з них дійсно мають спільні морфеми, наприклад, спільний корінь. Спільнокореневі слова повʼязані між собою лексично, адже вони як мінімум присвячені одній і тій самій темі і, скоріше за все, походять від одного первинного слова. Ще одне слово міститься у собі подібний набір літер у центральній частині своєї структури, але це – не такий самий корінь, а збіг. Можливо, це подібний корінь, яких походить від іншого слова, або ж випадок, коли поєднання префіксу та кореня дали в результаті комбінацію літер, як у цілісного кореня, з яким проводиться порівняння. Наприклад, «літак» та «літо». Корінь обох – «літ», однак, вони між собою не повʼязані.
Отже, учень, керуючись лише розумінням спільної лексичної тематики певних слів з ряду, виділяє зайве, яке лексично з іншими не повʼязане. Коли школяр виділяє його, то проходить на новий етап до подібного ряду слів. Завдяки цій вправі учень розуміє, що інколи слова можуть бути подібними за складом літер, однак зовсім різними і за морфемним складом, і за тематикою вжитку.
Учень/учениця визначає основу; знаходить, визначає закінчення у слові.
Учень/учениця знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів; розрізнює, добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.