Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся визначати правильне твердження про електронегативність Гідрогену. На екрані є запитання та чотири варіанти відповіді, тож твоє завдання просте: уважно прочитай кожне твердження і вибери те, яке відповідає реальним властивостям елемента. Це коротка, але дуже корисна перевірка знань для теми «Гідроген та водень» у курсах ЗНО з хімії.
Електронегативність показує, як сильно атом «тягне» до себе електрони в хімічному зв’язку. Саме тому ця характеристика допомагає пояснювати, чому одні речовини утворюють полярні зв’язки, а інші — майже неполярні, і як поводяться елементи у сполуках. Гідроген тут особливо цікавий: він не є «най-най» у всьому, але й не має нульового значення, тому важливо не плутатися в крайніх варіантах.
Вправа підходить тобі, якщо ти готуєшся до ЗНО/НМТ або просто хочеш швидко повторити базові поняття. Для батьків це зручний спосіб перевірити, чи дитина розуміє терміни, а для вчителів — готовий міні-тренажер на урок або домашнє завдання. Формат з вибором відповіді допомагає вчитися мислити уважно: не вгадувати, а відкидати неправильні твердження за змістом.
- Тренуєш уважність: читаєш умову та порівнюєш варіанти.
- Закріплюєш поняття «електронегативність» на прикладі Гідрогену.
- Готуєшся до тестових завдань у стилі ЗНО з хімії.
- Вчишся уникати типових помилок: «найбільша», «найнижча», «дорівнює 0».
Працюй так: спочатку пригадай, що означає електронегативність, а потім подумай, чи може Гідроген бути абсолютним рекордсменом або мати нульове значення. Якщо сумніваєшся, зосередься на логіці: крайні твердження часто є пастками, а правильна відповідь має узгоджуватися з тим, як Гідроген поводиться у сполуках. Виконуй вправу кілька разів, і ти почуватимешся впевненіше в темі про Гідроген та водень.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
