Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся в темі, з якої починається впевнене вивчення органічної хімії: теорія хімічної будови О. Бутлерова та базові уявлення про зв’язки між атомами в молекулах. Завдання допоможе швидко пригадати, як атоми з’єднуються відповідно до валентності, чому порядок з’єднання важливий для властивостей речовин і як атоми впливають один на одного в молекулі.
Окрема частина вправи — коротке повторення формул, які використовують в органічній хімії. Ти побачиш приклади молекулярних формул (вони показують склад молекули), електронних формул (вони допомагають уявити ковалентний зв’язок) і структурних формул (вони наочно показують, як саме з’єднані атоми, наприклад у ланцюжку CH3—CH2—CH3). Такі знання потрібні, щоб правильно читати записи органічних сполук і не плутатися в будові.
Також у вправі є запитання про валентність Карбону в органічних сполуках. Це ключове поняття: від нього залежить, скільки зв’язків може утворити атом Карбону та як будуються органічні молекули. Формат із вибором відповіді допомагає швидко перевірити себе й закріпити правило.
- Для учня: систематизуєш основні положення теорії Бутлерова та вчишся впевнено читати різні види формул.
- Для батьків: легко побачити, що саме дитина повторює, і швидко перевірити розуміння базових термінів.
- Для вчителів: зручний матеріал для актуалізації знань перед темами про класи органічних сполук і реакції.
Виконуй завдання уважно: читай формулювання, звіряйся з тим, що означає кожен тип формули, і пам’ятай про валентність як про «кількість зв’язків», які може утворити атом. Так ти зробиш міцний фундамент для подальших тем курсу ЗНО з хімії.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати органічні сполуки за структурними формулами, використовуючи систематичну номенклатуру;
- наводити приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними Карбон-Карбоновими зв'язками; гомологів різних гомологічних рядів вуглеводнів та оксигено- і нітрогеновмісних органічних сполук різних класів; структурних ізомерів представників різних гомологічних рядів вуглеводнів та оксигено- і нітрогеновмісних органічних сполук різних класів;
- розрізняти за характерними ознаками неорганічні й органічні -сполуки, природні та синтетичні органічні сполуки; органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; "простий, подвійний, потрійний Карбон-Карбонові зв'язки; гомологічні ряди і класи органічних сполук; структурні ізомери певної речовини;
- порівнювати ковалентні Карбон-Карбонові зв'язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний; будову і властивості сполук з різними характеристичними групами;
- класифікувати органічні сполуки за будовою карбонового ланцюга на насичені вуглеводні (алкани), ненасичені вуглеводні (алкени, алкіни), ароматичні вуглеводні; за наявністю характеристичних (функціональних) груп спирти, фенол, альдегіди, карбонові кислоти, естери, аміни, амінокислоти;
- визначати найважливіші елементи-органогени (С, Н, О, N, S, Р); гомологи вуглеводнів та їхніх похідних; ізомери за структурними формулами;
- складати структурні формули органічних сполук за назвами згідно з систематичною номенклатурою;
- установлювати відповідності між представниками гомологічних рядів та їхніми загальними формулами, класами органічних сполук та їхніми характеристичними (функціональними) групами; відмінності між гомологами за кількісним складом, ізомерами — за будовою молекул;
- пояснювати залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук; суть структурної ізомерії;
- характеризувати суть теорії будови органічних сполук.
- аналізувати реакційну здатність органічних сполук із різними типами зв'язків; хімічну будову органічних сполук, використовуючи основні положення теорії будови органічних речовин;
- прогнозувати реакційну здатність органічних сполук, використовуючи поняття про взаємний вплив атомів або груп атомів у молекулах;
- робити висновки щодо властивостей речовин на основі їхньої будови і щодо будови речовин на основі їхніх властивостей, а також про і багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.
