Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся впізнавати формулу для розрахунку ступеня дисоціації. Це важлива тема для курсів ЗНО з хімії, бо саме через ступінь дисоціації ми описуємо, яка частина частинок у розчині розпадається на йони. Завдання просте за формою, але дуже корисне для уважності: потрібно визначити, у якому рядку подано правильну формулу.
На зображенні ти бачиш кілька різних формул. Серед них є формула для кількості речовини, формула масової частки, формула об’ємної частки та формула ступеня дисоціації. Твоя мета — не вгадати, а логічно відрізнити їх за позначеннями та змістом. Ступінь дисоціації позначають літерою α і пов’язують із відношенням дисоційованих частинок до їх загальної кількості.
Ця вправа підходить, якщо ти готуєшся до тестів і хочеш швидко орієнтуватися у формулах. Батькам вона допоможе зрозуміти, що саме відпрацьовує дитина: не складні обчислення, а правильний вибір і читання хімічних записів. А вчителю зручно використати завдання як коротку перевірку на уроці або як розминку перед темою про електролітичну дисоціацію.
- Ти вчишся впізнавати формулу ступеня дисоціації α серед інших формул.
- Тренуєш уважність до позначень: N, ν, w, φ та їхнього змісту.
- Закріплюєш базову логіку: «частина від цілого» для ступеня дисоціації.
- Готуєшся до завдань ЗНО, де важливо швидко обрати правильний запис.
Порада для тебе: дивись не лише на букви, а й на те, що саме порівнюють у дробі. Якщо в чисельнику й знаменнику стоять кількості частинок (дисоційованих і загальних), це підказка, що мова про ступінь дисоціації. Виконай вправу кілька разів — і ти почнеш знаходити правильну формулу майже миттєво.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- наводити приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;
- розрізняти однорідні та неоднорідні суміші різних типів; розбавлені, концентровані, насичені, ненасичені розчини; електроліти й неелектроліти, сильні та слабкі електроліти;
- обирати спосіб розділення однорідної або неоднорідної суміші речовин; виявлення в розчині гідроксид-, хлорид-, сульфат-, карбонат-, силікатг і ортофосфат-іонів, йонів Гідрогену, амонію, Барію, а також, за допомогою лугу, - йонів Феруму(2+) і Феруму(3+);
- складати схеми електролітичної дисоціації основ, кислот, солей; йонно-молекулярні рівняння за молекулярними рівняннями і молекулярні рівняння за йонно-молекулярними рівняннями, рівняння реакцій гідролізу солей; рівняння якісних реакцій для визначення в розчинах хлорид-,. сульфат-, карбонат-, силікат- і ортофосфат-іонів, йонів амонію, Феруму(2+), Феруму(3+), (осаджуючи їх лугами), Барію в молекулярній та йонній формах;
- аналізувати вплив будови речовин, температури, тиску (для газів) на їх розчинність у воді; механізми утворення йонів при розчиненні у воді електролітів йонної та молекулярної будови;
- визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчині, гідролізу солей, середовище розчину солі.
