Цього року у світі відзначають важливу дату — 50 років від початку впровадження Розширеної програми імунізації, результати якої перевершили очікування. Так, Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомляє, що завдяки щепленням вдалося:
- зупинити епідемію і повністю подолати натуральну віспу (1980 року);
- знизити циркулювання дикого вірусу поліомієліту на 99%;
- зменшити смертність від кору на 75%;
- захистити від правця у 13 разів більше новонароджених.
За інформацією ВООЗ, щороку щеплення запобігають від 3,5 до 5 млн смертей від таких хвороб, як дифтерія, правець, кашлюк і грип. Та, на жаль, у нашій країні дуже мало людей вважають вакцинацію безпечною процедурою, а лікарі в поліклініках досі дивуються батькам, які хочуть зробити дитині рекомендовані вакцини, а то й відмовляютьвід цього. З огляду на те, скільки в мережі та серед батьків поширюється неправдивої інформації про вакцини та імунізацію, ми вирішили опублікувати фахові відповіді лікарів на широке коло запитань, що цікавлять батьків про вакцинацію.
Зазначимо, що в нашому блозі ви можете також ознайомитися зі статтями, де ми розповідаємо про:
- вакцинокеровані хвороби, які входять до Національного календаря щеплень, та публікуємо деякі відповіді МОЗ на питання батьків про вакцинацію («Вакцинація дітей: важливі запитання та відповіді»);
- додаткові щеплення, які варто зробити дітям і дорослим: (частина 1);
- додаткові щеплення, які варто зробити дітям і дорослим: (частина 2).
І. Запитання про важливість щеплень, компоненти вакцин та їхню безпечність
Загалом у цій частині статті буде подано відповіді на 7 запитань. Спершу розглянемо інформацію про безпечність вакцин та необхідність їхнього введення, підготовлену лікарями-учасниками ГО «Батьки за вакцинацію» у довіднику «Відповіді на складні запитання батьків про вакцинацію».
1. Як вакцинація захищає дітей від хвороб?
Автори довідника пояснюють: вакцинація «тренує» організм людини для успішної протидії мікроорганізмам (бактеріям і вірусам), які спричиняють багато серйозних захворювань у людей. Після введення вакцина запускає відповідну реакцію організму, яка дозволяє дитині успішно чинити опір збудникам, якими дитина могла заразитися з навколишнього середовища чи безпосередньо від хворої людини.
Для досягнення захисту і формування імунітету вводять різну кількість доз вакцин. Відповідно, деякі вакцини забезпечують захист на все життя, а для деяких необхідно вводити «бустерні» дози (ревакцинація).
2. Чи не краще перехворіти на натуральну інфекцію, ніж робити щеплення?
Відповідь медпрацівників та науковців категорична — ні, краще зробити щеплення. Адже хвороба завдає страждань і може призвести до смерті або серйозних ускладнень. Зокрема, таких:
- параліч при поліомієліті;
- пошкодження печінки або рак печінки при гепатиті В;
- глухота від менінгіту;
- пошкодження головного мозку при захворюванні на кір, хіб-асоційований
- менінгіт або кашлюк;
- важкі вроджені дефекти розвитку при захворюванні на краснуху під час
- вагітності, та багато інших серйозних станів.
Після вакцинації ймовірність виникнення таких важких наслідків дорівнює нулю.
3. Чи може вакцинація послабити імунну систему дитини?
Насправді — ні. Численні дослідження та наукові моделювання свідчать, що імунна система здатна одночасно розпізнавати дуже велику кількість антигенів, що містяться в різних вірусах і бактеріях. За оцінками вчених, вакцинація дитини від 11 інфекційних захворювань одночасно запускає в дію лише 0,1 % потенційних можливостей імунітету. Оскільки клітини постійно поновлюються (імунна система здатна виробляти близько 2 мільярдів клітин на день), вакцина ніколи не зможе пригнітити навіть частину імунної системи. Це в принципі, означає, що імунна система здатна виробляти стільки клітин, скільки їй необхідно.
- Фахівці також запевняють, що батькам не варто турбуватися, що зараз наші діти отримують більше вакцин, ніж отримували вони, коли були дітьми. У сучасних вакцинах, які отримують діти, значно менше імунологічних компонентів — антигенів (таких як білки та полісахариди), ніж було у вакцинах старого покоління. Попри те, що сьогодні діти отримують більше вакцин, дійсне число імунних компонентів, антигенів, у вакцинах зменшили.
4. Чи існує небезпека для моєї дитини через такі компоненти вакцини як ртуть, тіомерсал, алюміній і формальдегід?
Фахівці пояснюють: консерванти і стабілізатори використовуються для збереження дієвості вакцини і для її захисту, забезпечення її стерильності на випадок забруднення — потрапляння сторонніх мікробів.
Пропонуємо розглянути ці речовини більш детально:
1) Тіомерсал
Це органічна речовина, консервант, що містить надзвичайно малі кількості етилртуті. Кількість етилртуті в одній дозі вакцини, що містять цей консервант, набагато менша, ніж у багатьох продуктах харчування, які споживають люди: у бутерброді з тунцем у п’ять разів більше сполук ртуті, ніж у вакцині проти грипу.
- Дитина, що перебуває виключно на грудному вигодовуванні протягом шести місяців, споживає в 15 разів більше етилртуті, ніж міститься в одній дозі вакцини проти грипу.
Наразі не отримано жодних наукових доказів того, що тіомерсал у вакцинах пов’язаний із розвитком аутизму чи іншими негативними наслідками, однак вміст цієї хімічної сполуки виробники зменшили у складі багатьох вакцин або ж, навіть, вилучили.
- При цьому рівень захворювання аутизмом і далі зростає.
2) Алюміній
У деяких дитячих вакцинах використовується мізерна кількість солей алюмінію, і вони абсолютно безпечні. Алюміній — найпоширеніший метал у земній корі. Тому він завжди присутній у питній воді, ґрунті й навіть у повітрі.
- Фрукти, овочі, горіхи, борошно, крупи, молочні продукти й навіть дитячі суміші для штучного харчування і грудне молоко — усі вони містять певну кількість алюмінію.
Солі алюмінію додають у вакцини, оскільки вони посилюють відповідь імунної системи на вакцину. Вони безпечно використовуються вже кілька десятиліть. Завдяки солям алюмінію, для деяких інактивованих («неживих») вакцин можна зменшити кількість бустерних (ревакцинальних) доз, які слугують для формування адекватної імунної відповіді в організмі.
- Автори довідника запевняють: після введення вакцини кількість алюмінію, що визначається в крові немовлят, не змінюється, і майже половина алюмінію, що містився у вакцині, виводиться з організму всього за один день.
3) Формальлегід
Невелика кількість формальдегіду використовується для підтримання стерильності вакцини, щоби при уколі в організм дитини не потрапили мікроорганізми на зразок бактерії стрептокока. Люди часто асоціюють формальдегід із тим постійним запахом, який був у повітрі шкільної хімічної лабораторії. Однак варто пам’ятати, що формальдегід потрапляє в організм людини природним шляхом. Ми всі контактуємо з формальдегідом, оскільки він міститься в дитячому шампуні, паперових рушниках, туші для вій або килимовому покритті. Тож, та невелика кількість, яка використовується у вакцинах, не повинна викликати занепокоєння.
Також опублікуємо відповіді фахівців Центру громадського здоровʼя МОЗ України на цю тему:
5. Чи існує зв’язок між вакцинацією та аутизмом?
Дослідження 1998 року, де містилося занепокоєння з приводу можливого зв’язку між вакциною проти кору-паротиту-краснухи (КПК) і аутизмом, згодом було відкликане журналом, який його опублікував, через серйозні недоліки та неправдиву інформацію. На жаль, публікація породила паніку, що спричинила скорочення показників імунізації та наступні спалахи цих хвороб. Наразі не існує даних, що підтверджують наявність зв’язку між вакциною проти КПК і аутизмом або аутистичними порушеннями.
- Фахівці ГО «Батьки за вакцинацію» відзначають, що дослідники не знають точно, що викликає аутизм. До факторів ризику можна віднести екологічні проблеми, передчасні пологи, немолодий вік батьків, малий інтервал між пологами, а також генетичні фактори. За результатами численних досліджень вакцинація до цих чинників не належить.
6. Чи потрібна вакцинація у разі дотримання високого рівня гігієни та санітарії?
Лікарі запевняють: для зупинки інфекційних захворювань недостатньо високого рівня гігієни, санітарії, доступу до чистої води та повноцінного харчування. Якщо не підтримувати оптимальні показники імунізації, хвороби, яких можна запобігти вакцинами, повернуться. Крім того, чимало інфекцій можуть поширюватися незалежно від ступеня нашої охайності. Прогалини у вакцинації можуть швидко призвести до спалахів захворювань, які вже стали рідкістю, — наприклад, кашлюку, поліомієліту та кору.
7. Навіщо вакцинуватися від хвороб, які стали непомітними?
«На жаль, в Україні продовжується реєстрація випадків інфекційних хвороб, навіть тих, які можна попередити вакцинацією. Наприклад, спалах поліомієліту, який ми ще не подолали.Є такий сталий зв’язок: як тільки знижується рівень охоплення щепленнями — ми отримуємо нові випадки захворювання та спалахи. Ще один приклад: спалах кору у 2018–2019 роках, коли захворіло щонайменше 100 тис. людей. Національний календар профілактичних щеплень враховує усі ризики спалахів та гарантує безпеку громадського здоровʼя», — пояснює лікар-педіатр, дитячий інфекіоніст Леся Ющенко, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри пропедевтики дитячих захворювань Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, а також учасниця Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики при МОЗ.
ІІ. Запитання про вакцинацію дітей
У цій частині статті буде подано відповіді на 8 запитань. Спершу розглянемо інформацію щодо щеплення дітей, підготовлену фахівцями Національного порталу імунізації.
1. Чи необхідно вакцинувати дитину в пологовому будинку?
Зараз в Україні немовлятам у пологовому будинку вводять два щеплення:
- в 1 добу життя — від гепатиту В (вакциною Еувакс);
- на 3–5 добу життя — від туберкульозу (вакциною БЦЖ).
Лікарі та науковці наголошують: це необхідно і дуже важливо. Інфікування гепатитом В найбільш небезпечне в перший рік життя дитини, оскільки ризик розвитку таких небезпечних ускладнень хвороби, як цироз і рак печінки в цьому віці складає 80–90%.
- Крім того, через наявність періоду «серологічного вікна», коли інфікування гепатитом В не визначається, майбутня мати може не знати про свою хворобу і передати її дитині під час пологів. В такому випадку вакцинація немовляти, яка проводиться в першу добу життя, працює як екстрена.
Вакцинація дітей від туберкульозу вакциною БЦЖ важлива для захисту немовлят від деяких небезпечних форм туберкульозу, які на першому році життя можуть призвести до летального випадку: міліарний туберкульоз та туберкульозний менінгіт. Тож дуже важливо провести щеплення БЦЖ якомога раніше.
Також опублікуємо відповіді фахівців ГО «Батьки за вакцинацію» на цю тему, подані у довіднику «Відповіді на складні запитання батьків про вакцинацію» та на сайті організації:
2. Зробили БЦЖ: рубчику немає або непомітний. Чи потрібно переробляти?
Рубчик формується не у всіх щеплених. Якщо щеплення робили — ви про це пам’ятаєте або є документальне підтвердження — переробляти БЦЖ не потрібно.
3. Чи можна вакцинувати дитину від ротавірусу в рік, два, три?
Ні, вакцинація від ротавірусу (зазвичай це дві дози) в Україні має бути закінчена до шести місяців від народження дитини.
4. Місце введення вакцини? Стегно, плече, сідниця?
Лікарі зазначають: дітям до двох років все вводиться в стегно (передньо-бічна поверхня). Від двох років, якщо достатньо сформовано дельтоподібний м’яз, можна вводити туди. Після трьох років — всі вакцини мають вводитися в дельтоподібний м’яз (плече).
- У сідницю вакцини не повинні вводитися взагалі. Таке введення може пошкодити нерви або судини через недостатню сформованість м’язів сідниць у дітей. У дорослих — введення в сідницю може не досягти належної глибини м’яза через підшкірну клітковину і жир.
Категорично не можна вводити вакцини від гепатиту В та від сказу в сідницю.
Думка про те, що стегно/плече боляче, а в сідницю не боляче, не відповідає дійсності, особливо з сучасними голками.
5. Чи безпечно отримувати кілька щеплень в один день?
Наукові дослідження, у яких вивчалися наслідки одночасного введення різних вакцин продемонстрували, що рекомендовані вакцини однаково ефективні як при одночасному введенні, так і окремо, і що такі комбінації не підвищують ризики побічних реакцій. Єдиний застережний захід, якого повинен дотримуватися медичний працівник, який проводить щеплення: не робити більше одного уколу в одне й те ж саме місце. Це дозволить уникнути дискомфорту в місці щеплення.
- Відстань між уколами має складати близько 2,5 см або ін’єкцію варто зробити у різні кінцівки.
Автори довідника пояснюють: проведення декількох щеплень під час одного відвідування лікаря має дві практичні цілі. По-перше, дитина проходить імунізацію і, таким чином, отримує захист якомога раніше в критичні перші місяці життя. По-друге, отримання декількох щеплень одночасно означає, що дитині доведеться менше відвідувати лікаря. Це менш травматично для дитини і дає змогу батькам заощадити час.
6. Чи потрібно комбінувати ОПВ та ІПВ? Чи можна робити щеплення лише ОПВ чи лише ІПВ?
Лікарі пояснюють: згідно з чинним Календарем вакцинації України, щеплення від поліомієліту, починаючи з третьої дози, має проводитися з використанням ОПВ. Дві попередні дози ІПВ надійно захищають організм від живого, хоч і ослабленого, вірусу. ОПВ також забезпечує неможливість розповсюдження вірусу в соціумі.
- Обмеження стосується лише осіб з імунодефіцитними станами —вакцинують лише з використанням ІПВ.
- Деякі країни використовують лише ІПВ, деякі комбінують ІПВ та ОПВ.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує країнам, де є ризик поширення поліомієліту (в т. ч. Україні), використовувати комбіновані схеми, які включають хоча б одну дозу ОПВ.
Разом з тим, якщо внаслідок використання комбінованих вакцин дитина отримає тільки ІПВ, нічого страшного в цьому немає. Проте при нагоді доцільно також отримати хоча б одну дозу ОПВ.
Також пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання щодо дитячих щеплень від педіатра та дитячого інфекціоніста Лесі Ющенко, кандидатки медичних наук, доцентки кафедри пропедевтики дитячих захворювань Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.
7. Як зрозуміти, що реакція на щеплення вже не в межах норми?
Лікарка зазначає: усі клінічні прояви, які розвиваються після введення конкретного імунобіологічного препарату, називають несприятливими подіями після імунізації. Ті реакції, які є найбільш частими, не є загрозливими. Зазвичай, медичні працівники попереджають про такі реакції після вакцинації:
- підвищення температури тіла;
- головний біль та нездужання;
- біль, почервоніння та набряк в місці ін’єкції.
Зникають вони за 2–3 дні. Найбільш загрозливі стани після вакцинації — вкрай рідкісні. Вони з’являються в перші 15 хв після вакцинації: до них належить анафілактичний шок. Саме тому, після проведення вакцинації людина протягом 30 хвилин повинна перебувати у закладі, де проведено щеплення.
8. Ситуація: в медзакладі немає вакцини. Чи така перерва зашкодить дитині? Чи є межі, коли можна раніше й пізніше робити щеплення?
«Варто зрозуміти, що між введеннями різних доз однієї і тієї ж вакцини є мінімальний інтервал. Доза, яка проведена з меншим часовим проміжком — просто не зараховується. Але максимального часового проміжку немає. Тому, відповідаючи на запитання, — більший проміжок не зашкодить. Можна надолужувати щеплення й пізніше. Бо, зверніть увагу, якщо курс вакцинації не закінчений, то ми не можемо говорити про формування імунного захисту. Максимальний захист можливий лише за дотримання Календаря», — наголошує педіатр та дитячий інфекціоніст Леся Ющенко.
ІІІ. Запитання про вакцинацію дорослих
Загалом у цій частині статті буде подано відповіді на 5 запитань. Спершу розглянемо інформацію щодо щеплень дорослих від фахівців Центру громадського здоровʼя МОЗ України:
1. Вакцинація в дорослому віці: календарна й додаткова.
У дорослому віці, згідно з Національним календарем щеплень, передбачена безкоштовна вакцинація від правця та дифтерії кожні 10 років. А також щеплення за державний кошт проти COVID-19 в період пандемії.
- Людям з груп ризику та віком старше 65 років рекомендована вакцинація проти пневмококової та менінгококової інфекції.
«Не можу не згадати про вакцинацію проти вірусу папіломи людини для жінок молодого віку, якщо вони не були вакциновані у підлітковому віці. Усім дорослим, які народилися раніше 2000 року, варто перевірити чи є у них щеплення проти вірусного гепатиту В. Також корисним буде щеплення проти вірусного гепатиту А. Дорослим, які не хворіли в дитинстві на вітряну віспу, варто потурбуватися про щеплення від цієї недуги, адже фактором ризику є вік старше 20 років і будь-які імунодефіцитні стани», — зауважує педіатр та дитячий інфекціоніст Леся Ющенко.
2. Чи можна щепитися від вірусу папіломи людини (ВПЛ) дорослим?
«Вакцинацію від ВПЛ рекомендують робити з 9 років — як дівчатам, так і хлопцям. Найбільший ефект від щеплення буде, якщо зробити його в 11-12 років — до того, як підлітки стануть сексуально активними. Але якщо ви не отримали цього щеплення в дитинстві, то можете зробити його будь-коли: вакцини залишаються безпечними та зберігають свою ефективність у дорослих, що доведено клінічними дослідженнями». — пояснює лікарка.
- Починаючи з 9-річного віку та до 14 років, можна застосовувати схему вакцинації, що складається із двох доз.
- Із 15-річного віку та старшим рекомендують лише тридозовий графік вакцинації.
Ця вакцина не входить до Національного календаря щеплень, тож її потрібно купувати самостійно.
3. Чи вакцинація не шкодить людям з хронічними захворюваннями?
Вакцинація абсолютно безпечна для людей з хронічними захворюваннями. Саме ці люди є більш вразливими до інфекційних хвороб, належать до груп ризику тяжкого перебігу та мають бути вакциновані першочергово. Перед вакцинацією треба обовʼязково проконсультуватися з лікарем.
Також опублікуємо відповіді фахівців ГО «Батьки за вакцинацію» на цю тему, подані у довіднику «Відповіді на складні запитання батьків про вакцинацію» та на сайті організації:
4. Які вакцини необхідні вагітним?
ЛІкарі зазначають: вагітні жінки більш схильні до важкого перебігу грипу та частіше потребують госпіталізації, коли хворіють на нього. Інактивовані вакцини від грипу дозволені під час будь-якого періоду вагітності та суттєво зменшують ризик захворіти, або забезпечують легший перебіг захворювання та зменшують негативні наслідки грипу. Також вакцинація від грипу забезпечує захист новонародженому в перші місяці життя
Дуже важливою для вагітних є вакцинація АаКДП-М (комбінована вакцина проти правця, дифтерії, кашлюка з ацелюлярним кашлюковим компонентом) на 28–32 тижні вагітності незалежно від раніше проведених до цієї вагітності щеплень. Вакцинація вагітної має на меті захистити немовля від кашлюка.
- Так, цього року в Україні навесні померла двомісячна дівчинка від кашлюку у Вінниці. Отримати власне щеплення дитина, на жаль, ще не встигла.
Автори довідника пояснюють: переваги вакцинації вагітних жінок зазвичай перевищують теоретичні ризики, коли ймовірність виникнення захворювання є високою та інфекція становить ризик для матері або плоду. Отже, вагітні жінки можуть бути щеплені від гепатитів В і А, пневмококової та менінгококової інфекцій.
Вагітні жінки, які отримали останню дозу вакцини, що містить правцевий анатоксин, більш ніж 10 років тому, мають бути щеплені проти правця і дифтерії під час вагітності.
Не можна вакцинувати вагітних лише живими вакцинами (КПК, вакцина від вітряної віспи, вакцина від жовтої лихоманки тощо).
5. Чи можна робити щеплення мамам, які вигодовують дітей грудним молоком?
Так, можна. Обмеження стосується лише вакцин від жовтої лихоманки і вітряної віспи через можливість передачі вірусу дитині.
У наступному матеріалі розглянемо рекомендації фахівців щодо підготовки дитини до вакцинації та дій батьків після проведеного щеплення.