Математика може здатися досить одноманітною дисципліною. Дійсно, здебільшого у школі дитина виконує завдання за допомогою формату звичайних прикладів, де є тільки цифри та спеціальні символи, котрі позначають ті чи інші дії на кшталт додавання чи множення. І тільки іноді діти розвʼязують цікаві сюжетні задачки. Проте насправді існує досить велике різноманіття форматів подання інформації, зокрема – графіки. У ході виконання цього завдання дитина навчиться співзіставляти графіки з математичними рівняннями, які мають вигляд формул, зображених у один рядок. На екрані перед учнем міститься зображення двох подібних графіків. Нижній лівий кут – точка поєднання двох променів: горизонтального та вертикального. Вони йдуть перпендикулярно одне до одного та утворюють площину, на якій і відбувається рух чисел. Вертикаль називається своєю літерою, а горизонталь – своєю. На площині, яку вони сформували, відбувається поступовий рух. Над графіками є завдання, у якому міститься математична формула. Ця формула містить не тільки обидві літери, якими називаються горизонталь та вертикаль, а й принцип взаємодії чисел, котрі цими літерами представляються. Наприклад, формула має такий вигляд «b = a+10». Тоді дитина знаходить той графік, де є лінія, ріст якої має саме цю закономірність. Це означає, що вона має проходити ті значення по горизонтальній вісі, які вказані у формулі. Для цього прикладу це значить різницю між точками лінії, яка дорівнює десятці. Дитина знаходить та виділяє той графік, який відповідає формулі, після чого проходить на наступний етап завдання.