Досі задачки грали роль доказу того, що математика потрібна для виконання життєвих дій та вирішення побутових справ. Задачка описувала певну ситуацію, вирішення якої було можливим тільки за допомогою виконання певної дії, яку дитина тільки що вивчила за допомогою звичайних прикладів, що мали лише символи та числа у своїй структурі. Іноді зустрічаються й більш складні задачки, для знаходження кінцевого результату в яких потрібно виконати не одну дію, а цілу послідовність математичних операцій різного типу. Проте також задачки можна вирішувати на швидкість, чим і займеться учень у ході виконання цього завдання. На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься одна коротка задачка, для вирішення якої треба виконати всього лише одну дію. Яку саме – не називається, проте дитина, маючи досвід роботи із задачками, легко зрозуміє, що треба зробити. Наприклад, це можуть бути задачки на швидкість, відстань та час тощо. Текст супроводжується відповідним малюнком, на якому зображено те, про що в ній, задачці, говориться. Учень виконує подумки всі потрібні дії, після чого вводить у порожню клітинку правильний результат. Ввівши відповідь, дитина проходить на наступний етап. Чим швидше учень пройде всі етапи завдання, тим краще, хоча квапитись, звісно не треба – головним залишається правильність рішення. Ця вправа тренує вміння дитини швидко виконувати математичні дії подумки, а також – орієнтуватись у математичних задачках, відразу знаходячи правильну операцію для пошуку відповіді на питання.
Учень/учениця: розуміє швидкість рухомого тіла як шлях, пройдений ним за одиницю часу; знає, якими одиницями вимірюється швидкість та скорочене позначення швидкості (та ін.);
Учень/учениця: розв’язує сюжетні задачі вивчених видів