Учень вже ознайомлений з двовимірними та обʼємними геометричними фігурами та навіть вміє впізнавати їхню форму у предметах оточуючого світу. Ця вправа має на меті поліпшити це вміння, стимулюючи учня шукати геометричні фігури вже не у окремо взятих предметах, а у просторі навколо себе. Дитина бачить на екрані певне зображення, наприклад, кімнату. Всі предмети, намальовані там, мають досить велику деталізацію та цікаве стилістичне оформлення. Під малюнком учень бачить завдання, у якому говориться, яку саме фігуру він має відшукати серед предметів. Учень шукає той предмет, який по формі нагадує вказану фігуру, та виділяє його. Якщо цей варіант правильний, то дитина відразу переходить до наступного етапу вправи, а якщо помилковий, то правильна відповідь сама стане виділеною, аби учень зрозумів свою помилку перед тим, як продовжити завдання. На наступному рівні на екрані зʼявиться вже новий малюнок, і серед зображених на ньому предметів треба буде знайти вже іншу геометричну фігуру. Завдяки цьому завданні дитина усвідомлює практичне значення геометрії, посилюється її інтерес до цього розділу математики, а також розвивається памʼять і увага учня.
Учень/учениця: вживає у мовленні відповідні назв фігур, незалежно від їх орієнтації або загального розміру.
Учень/учениця: розпізнає і описує двовимірні фігури (наприклад двовимірний літак) та просторові фігури (куб, куля).
Учень/учениця: називає ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо; розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, призначенням, кольором тощо.
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.