Учень бачить на екрані ряд предметів. Вони відрізняються один від одного за кольором та формою, але серед них зустрічаються й однакові за тою чи іншою ознакою. Також, в залежності від етапу, на екрані можуть зʼявлятись і групи однакових у чомусь предметів, серед яких виділяється один чи більше, які не схожі на інші у цій групі. Дитина у ході виконання цього завдання має уважно вивчити зображені на екрані обʼєкти, після цього проаналізувати побачене і зробити висновок стосовно того, які обʼєкти відрізняються від інших, а які – подібні між собою. В залежності від конкретного етапу учень має виділити або однакові (за певними якостями) предмети серед інших, різних між собою; або ж навпаки: виділити єдиний предмет, що відрізняється за певною властивістю між іншими. Важливо, що це завдання ставить перед учнем велике різноманіття варіантів вибору. Головні критерії для групування предметів – це колір та форма, тоді як їхній розмір залишається приблизно однаковим. Коли дитина робить свій вибір, то переходить до наступного етапу вправи. На екрані зʼявляються нові обʼєкти, а суть завдання трохи змінюється. Якщо на минулому рівні, скажімо, треба було виділити два однакових за формою обʼєкти, то на наступному – вже знайти два відмінних за кольором.
Учень/учениця: аналізує і порівнює дво-тривимірні фігури, різних розмірів і орієнтацій, використовуючи неформальну мову, щоб описати їх подібності, відмінності, деталі (наприклад, кількість сторін і вершин/кутів), та інші характеристики (наприклад, мають сторони рівної довжини).
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.
Учень/учениця: визначає кількість елементів у групі після: об’єднання груп об’єктів за спільною ознакою; вилучення із групи об’єктів частини елементів, що характеризуються певною ознакою.