Такі характеристики предметів як вага та розмір досить часто співвідносяться між собою. Дійсно, здебільшого, якщо обʼєкт більший, то він, скоріше за все, є важчим за той, з котрим його порівнюють. Але це не є закономірністю або правилом, адже вага предмету є самостійною величиною, яка залежить від багатьох факторів, і розмір – лише найочевидніший, але далеко не найбільш важливий серед них. На екрані учень бачить два предмети. Вони зовсім різні, і дитина, користуючись памʼяттю та логікою, має вибрати у цій парі, який з обʼєктів легший чи важчий, більший або менший – в залежності від того, що за конкретне питання ставиться у даному етапі вправи. Коли дитина робить свій вибір, то незалежно від правильності відповіді, переходить до наступного етапу завдання, на якому треба порівняти вже іншу пару обʼєктів. Іноді більший предмет легший за вагою – все залежить від того, з чого саме зроблені ці предмети. Тож учень, не маючи можливості перевірити вагу на практиці, має здогадатися про характеристики зображених обʼєктів, або ж згадати про них, адже всі вони є знайомими та звичними у побуті. Таким чином ця вправа важлива для розвитку логічного мислення і тренує памʼять.
Учень/учениця: описує вимірювані характеристики об'єктів, таких як довжина або вага; описує декілько вимірюваних характеристик одного об'єкта.
Учень/учениця: порівнює два предмета з вимірною характеристикою загального, щоб побачити, який предмет має характеристику "більше"/"менше", і описати різницю. Наприклад, пряме порівняння висоти двох дітей і опис однієї дитини як вищої/нижчої.
Учень/учениця: називає ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо; розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, призначенням, кольором тощо.
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.
Учень/учениця: зіставляє об’єкти навколишнього світу: за розміром (більший, ніж; менший, ніж; однакові за розміром); за довжиною (коротший ніж; довший за; однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) та ін.; впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо.
Учень/учениця: порівнює довжини відрізків або смужок паперу «на око», накладанням або за допомогою різних мірок; знає, якими одиницями вимірюється довжина (сантиметр, дециметр, метр), їх скорочене позначення та співвідношення між ними; розуміє, які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку; вимірює довжину предметів або відрізків; записує результати вимірювання із використанням різних одиниць (см, дм, м); будує відрізок заданої довжини.
Учень/учениця: знає, що маса вимірюється у кілограмах, знає скорочене позначення одиниці вимірювання маси - кілограм (кг); порівнює предмети за масою «на руку»; записує результати вимірювання маси (за малюнками).