У ході виконання цієї вправи учень має справу із зображенням монет вартістю в одну або у дві копійки. Натискаючи на ці монети, дитина бачить цифри, що випливають зверху. Ці цифри означають суму грошей, а не суму монет. Дитина має уловити різницю, і дати правильну відповідь на питання про те, скільки на екрані зображено грошей. Коли учень робить це, то переходить до наступного етапу вправи, на якому на екрані вже інший набір монет, але їхній номінал може коливатись тільки в межах однієї-двох копійок. При цьому навіть у випадку помилки учень не закінчує вправу і переходить на новий етап. Спочатку учень сприйматиме монети вартістю у дві копійки як пастку в грі, адже саме через їхню наявність, кількість монет не співпадатиме з вартістю. Але у фіналі дитина усвідомить, що здебільшого сума грошей залежить саме від номіналу, а це дуже важливо для повсякденного життя. Під час підрахунку грошей дитина має звертати увагу саме на номінал, а не на кількість копійок.
Учень/учениця: називає числа в прямому порядку при лічбі об'єктів, поєднуючи кожен об'єкт з одною і тільки одною назвою числа і назву кожного числа з одним і тільки одним об'єктом.
Учень/учениця: розуміє, що кожне наступне число показує кількість на один більше.
Учень/учениця: знає, що товари мають вартість, виражену грошовими одиницями; знає, що одиницями вартості товару є гривня, копійка, їх скорочене позначення (грн, к.) та співвідношення між ними; виконує найпростіші розрахунки з використанням монет і купюр використовує знання про вивчені величини при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач розрізняє поняття «монета» і «копійка».