Критерії для аналізу зображення мають не лише бути чіткими та достовірними самі по сої, а й доповнювати один одного. Це зробить прийняття рішення більш обґрунтованим та чітким. Саме для того, аби навчити учня розуміти взаємозвʼязок різних якостей предметів та використовувати це як ожин з критеріїв того чи іншого вибору, була розроблена ця вправа. На екрані учень бачить групу предметів. Серед них є однакові за розміром ,формою та кольором, а є й ті, що відрізняються від інших. Завдання, що ставиться перед дитиною у ході виконання цієї вправи, на кожному з етапів одне й те саме – знайти та вибрати один зайвий предмет. Але критерій для цього вибору дитина має визначити самотужки. Наприклад, якщо у групі обʼєктів сім з десяти схожі за кольором, а три відрізняються, то колір не може бути цим критерієм, адже для цієї трійці він теж є спільною ознакою. А от якщо серед цієї ж групи предметів є тільки один, що відрізняється від інших за розміром, значить саме він є зайвим, адже його відмінність є унікальною для цієї групи обʼєктів. Коли дитина це зробить, то перейде до наступного етапу незалежно навіть від того, чи вірну відповідь дала на минулому.
Учень/учениця: аналізує і порівнює дво-тривимірні фігури, різних розмірів і орієнтацій, використовуючи неформальну мову, щоб описати їх подібності, відмінності, деталі (наприклад, кількість сторін і вершин/кутів), та інші характеристики (наприклад, мають сторони рівної довжини).
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.