Опис завдання
Геометричні фігури оточують дитину щодня: у вікні ховається прямокутник, у годиннику – коло, а в даху будиночка – трикутник. У вправі «Обираємо геометричну фігуру» дошкільнята вчаться помічати ці фігури у знайомих предметах і впевнено їх називати. Така гра допомагає перетворити перші кроки в математиці на цікаву подорож у світ форм.
На екрані малюк бачить яскраві зображення предметів, складених із простих фігур. Під малюнком подано кілька варіантів відповідей. Завдання дитини – уважно роздивитися картинку, впізнати, які саме фігури заховалися в зображенні, і обрати правильний варіант. Після відповіді відкривається наступне завдання з новими предметами й новими поєднаннями фігур.
Якщо дитина помиляється, система м’яко підказує правильний варіант, тож малюк вчиться без страху зробити помилку. Такий підхід розвиває впевненість у собі й заохочує пробувати ще раз. Кожне наступне завдання трохи відрізняється від попереднього, тому увага й інтерес дитини постійно підтримуються.
- розпізнає коло, квадрат, прямокутник, трикутник у знайомих предметах;
- розвиває зорове сприйняття та вміння порівнювати форми;
- тренує увагу, спостережливість і зосередженість;
- розширює словниковий запас математичними термінами;
- готується до вивчення геометрії в початковій школі.
Батькам ця вправа стане у пригоді як простий спосіб погратися з дитиною «в математику» без зошитів і підручників. Ви можете обговорювати з малюком, на що схожі фігури на екрані, знаходити подібні форми вдома чи на вулиці. Так знання легко переходять у повсякденне життя.
Учителям дошкільних груп і підготовчих класів вправа «Обираємо геометричну фігуру» допоможе урізноманітнити заняття з математики. Її можна використовувати на інтерактивній дошці або планшетах як коротку розминку чи закріплення теми. Дитина грається, а водночас вчиться бачити логіку й порядок у навколишньому світі, що є важливим кроком до подальшого успішного навчання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: аналізує і порівнює дво-тривимірні фігури, різних розмірів і орієнтацій, використовуючи неформальну мову, щоб описати їх подібності, відмінності, деталі (наприклад, кількість сторін і вершин/кутів), та інші характеристики (наприклад, мають сторони рівної довжини).
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.