Особливість ділення, яка відрізняє його від будь-якої іншої математичної дії із вже вивчених дитиною, полягає у не універсальності її складових частин. Перемножити між собою можна будь-які числа, як і додати. Зменшуване має бути більшим за відʼємник, але це – єдине обмеження для віднімання. А от з діленням все складніше. Далеко не всі числа діляться на три або, скажімо, шість. Чим більше дільник, тим менше є чисел, які можна на нього поділити. Це повʼязано з внутрішньою логікою самого процесу, адже ділення – це дія, при виконанні якої початкове число треба розділити на рівні частини у певній кількості. А не кожне число можна рівно розділити на, скажімо, вісім. У ході виконання цього завдання дитина перевірятиме свої знання того, які числа діляться на задані. На екрані перед учнем є завдання, де вказано дільник. Під завданням є малюнок, де на деяких його елементах, наприклад, на яблуках, що звисають з дерева, нанесені числа. Деякі з них діляться на вказане у завдані число, а деякі – ні. Ті, що підходять для ділення, треба передати персонажу, який знаходиться біля дерева. Для цього необхідно, щоб учень спробував поділити числа з плодів на дільник із завдання. Поступово, виконуючи цю вправу і рухаючись між етапами (а для переходу на новий рівень треба просто передати потрібні обʼєкти герою), дитина краще запамʼятає, які числа діляться на вказані у завданні.
Учень/ учениця: знаходить результат множення чисел 6 - 9 і відповідних випадків ділення з опорою на таблицю множення чисел; перевіряє правильність виконання дії множення діленням, а ділення – множенням.
Учень/учениця: читає і записує числові вирази, в яких два числа поєднані знаком дії множення, ділення; обчислює значення числових виразів, що містять дію множення та ділення; порівнює числові вирази.