Додавання у стовпчик є досить цікавою, а головне – корисною формою вирішення математичних прикладів з цією дією. Користь від його використання полягає у тому, що коли цифри записуються рівно одна під іншою, дуже легко додавати їх по розрядах: спочатку одиниці, потім десятки, потім сотні – і так далі. Але для початку, поки мова йде про ще досить малі числа, учню слід хоча б звикнути до такого формату подання числової інформації. Цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься числовий вираз – приклад додавання. Додатки розміщені один під іншим, і під обома проведена лінія, що заміняє знак рівності. Саме під нею й має бути записана сума. Завдання, що ставиться перед дитиною, полягає саме у знаходженні цієї суми та запису її під цією рискою. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап, де буде інший приклад додавання у стовпчик. Важливо, що у випадку помилки, дитина просто побачить правильний варіант, після чого зможе продовжувати виконання вправи. Таким чином помилка перетворюється на корисний досвід, і повторення однієї і тієї ж вправи набуває ефекту тренування і не набридає. Окрім того, корисним для збереження інтересу дитини до даної вправи є те, що цифри виконані у приємно стилі, вони яскраві та гарно зображені.
Учень/учениця: розуміє сутність додавання і віднімання одноцифрових чисел частинами; розуміє сутність властивостей додавання суми до числа, віднімання суми від числа та числа від суми; застосовує в обчисленнях прийом додавання і віднімання чисел частинами, переставний закон додавання, взаємозв’язок між діями додавання і віднімання числа від суми.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.
Учень/учениця: усно додає та віднімає числа в межах 20; до кінця 2 класу знає на пам'ять суми всіх двох однозначиних чисел.