Гра шахи – дуже відома, серйозна, древня гра, яка надзвичайно корисна для розвитку логічного мислення, аналітичних здібностей, а крім того, вона цікава та по-своєму захоплююча сама по собі. Шахове поле представляє собою поле координат. Літери йдуть по горизонталі, а цифри – по вертикалі. Там, де горизонталі та вертикалі перетинаються, є точка, а точніше – клітинка, що має певні координати. Наприклад, Б6 – це координати другої зліва та третьої зверху клітинки. Гра в шахи починається не з вивчення правил і навіть не з того, щоб дитина дізналась, яка фігура яким чином ходить. Перший крок – це навчитись читати координати шахової дошки. Цим і займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься зображення шахової дошки, на якій є кілька фігур. Над картинкою міститься завдання, у якому вказані координати тої фігури, що потрібна дитині. Учень шукає фігуру за координатами, після чого передає її у руки персонажу, який знаходиться збоку від дошки. Коли учень це робить, то проходить на новий рівень, де буде та сама дошка, от тільки нові фігури будуть стояти на інших клітинках, у завданні буде нова «адреса» потрібної фігури, а чекати на неї буде інший персонаж. Такі зміни урізноманітнюють вправу і роблять її більш цікавою для дитини.
Учень/учениця: розрізняє просту і складену задачу; обирає числові дані, достатні для знаходження відповіді на запитання задачі; розуміє, що для відповіді на запитання задачі може бракувати числових даних; розуміє, що не на кожне запитання задачі можна відповісти, виконавши одну арифметичну дію.