Графіки – це не просто цікавий спосіб тренування математичних здібностей. Перш за все, це повноцінний формат подання інформації, який має принципові відмінності від більшості інших. І саме тому графіки є корисними у використанні у повсякденному житті. Ця вправа підтверджує цю думку. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення графіка. Він може мати різні параметри, різне оформлення, але завдяки вже отриманим знанням і навичкам учень зуміє зрозуміти подану інформацію. Над графіком міститься математична задачка, де вказано, скажімо, кількох осіб та ту чи іншу характеристику, спільну для них, але при цьому вона є і способом диференціації. Наприклад, названі три хлопця, і всі вони – футболісти, але кожен забив різну кількість голів. Графік дає можливість наглядно порівняти їхні успіхи, визначити, хто кращий футболіст, а хто – гірший. У кожного персонажа є свій стовпчик, що має не такий, як у сусідів, колір. На початку він напівпрозорий. Коли дитина торкається його на певній висоті, стовпчик насичується кольором, стає яскравішим. Учню залишається зупинити стовпчик на тій відмітці,ьяка відповідає вказаній у задачці цифрі. Таким чином учень будує графік, після чого проходить на наступний етап, де задачка, як і оформлення графіку, буде іншою. Кожен етап супроводжується якісною ілюстрацією, яка має відношення до сюжету задачки.
Учень/учениця: будує схеми на таблиці, що базуються на декількох даних про довжину або інші виміри; розв'язує задачі, завдання в яких подається графічно; формує стовпчикові діаграми за умовами задачі, використовуючи символи та малюнки, що допомагає роз'язати поставлену задачу.