Ребуси – чи не така ж популярна та цікава розвага, як і загадки. Ребуси представляють собою слова, які частково зрозумілі, а частково зашифровані тим чи іншим способом. Деякі букви мають звичний вигляд. Вони слугують орієнтирами для того, щоб учень зрозумів хоча б приблизно, про яке слово йде мова. Інші літери замінюються картинкою, або, як у випадку з цією вправою, цифрами. Назва кожної цифри і числа – це слово, а слова складаються з букв. Отже, є перша літера будь-якого числа, точніше його назви. Коли учень бачить ребус, де замість однієї з літер цифра, він замість цього символу підставляє першу букву, на яку називається це число. В інших випадках вся назва числа є частиною слова. В результаті слово стає зрозумілим. Учень, коли виконує ці дії, має з-поміж кількох варіантів, що знаходяться під ребусом, обрати те слово, яким він, ребус, є насправді. Ці слова-варіанти є водночас і підказками, які використовуються для того, щоб учень зміг приблизно зрозуміти, про яке слово йдеться, але вони також і плутають дитину, бо є схожими між собою. Також кожен ребус (а після того, як дитина зробить свій вибір, почнеться новий рівень вправи з іншим зашифрованим словом) супроводжується ілюстрацією, яка може бути підказкою, а може лише доповнювати візуальний ряд вправи.
Учень/учениця: розрізняє просту і складену задачу; обирає числові дані, достатні для знаходження відповіді на запитання задачі; розуміє, що для відповіді на запитання задачі може бракувати числових даних; розуміє, що не на кожне запитання задачі можна відповісти, виконавши одну арифметичну дію.