Опис завдання
Зазвичай вирішення прикладу має наступну форму: дитина бачить елементи математичного виразу і спеціальні символи, які означають дію між ними (доданки і «плюс» між цими числами, якщо йде мова про додавання тощо), а після них – знак рівності. Після нього учень має вказати результат цієї дії, який виражається певним числом. Але ця вправа має дещо іншу форму. На екрані перед учнем міститься ілюстрація. Вона може навіть мати певний простий сюжет, скажімо, дівчинку, яка обіймає подушку, на котрій вишито ту чи іншу цифру. Ілюстрації гарні, виконані якісно, деталізовано. Цифра, яка там позначена, вже є результатом дії. Учню залишається лише підібрати приклад, який цей результат дає. Для цього є під малюнком кілька варіантів. Учень аналізує їх і по черзі розв'язує кожен, звіряючи з цифрою, що вказана на малюнку. Коли вони співпадають, дитина обирає правильний приклад і проходить на новий етап вправи, де треба виконати аналогічні дії, от тільки ілюстрація вже буде інша, так само як цифра і приклади математичних виразів. Важливо, що на кожному етапі дитина, по суті, вирішує цілих три приклади, але оскільки точка фокусу уваги зміщена на ілюстрацію, інтерес дитини до завдання не вщухає, і математика не набридає учню.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: розуміє сутність додавання і віднімання одноцифрових чисел частинами; розуміє сутність властивостей додавання суми до числа, віднімання суми від числа та числа від суми; застосовує в обчисленнях прийом додавання і віднімання чисел частинами, переставний закон додавання, взаємозв’язок між діями додавання і віднімання числа від суми.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.
Учень/учениця: усно додає та віднімає числа в межах 20; до кінця 2 класу знає на пам'ять суми всіх двох однозначиних чисел.
