Такі поняття як «парність» та «непарність» дають змогу дитині зрозуміти принаймні базову ідею ділення. У ході виконання цього завдання учень ознайомиться саме з цією темою. На екрані перед учнем міститься зображення кількох ємкостей. На кожній з них нанесено свою цифру. Всі числа різні, всі вони далекі на числовій прямій одна від одної. Але дві з них парні, а третя – ні, або ж навпаки (це залежить від етапу завдання). Також на екрані міститься зображення певного персонажа, який тримає обʼєкт. Завдання, що ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб цей обʼєкт перемістити до потрібної ємкості. У формулюванні завдання, яке є над зображенням, вказано, яку саме цифру має відшукати учень цього разу: парну чи непарну. Ємність з нею й потрібна дитині. Важливо, що учень, виконуючи цю вправу, не тільки розуміє сам сенс поняття парності, а й усвідомлює, що воно є властивим фактично для будь-якого числа, адже всі вони без винятку діляться на два типи: ті, які можна розділити навпіл на рівні частини (тобто поділити на два),і ті, з якими це не вийде. І коли учень робить свій вибір, то проходить на новий етап вправи, де треба буде виконати аналогічну дію, тільки числа, як і малюнки (а також формулювання завдання) будуть новими.
Учень/учениця: визначає, чи група об'єктів має парну чи непарну кількість складників; записує рівність, яка виражає парне число як суму двох однакових частин.