Оскільки дитина вже навчилась розділяти розряди, впізнавати, яка цифра який відображає, а окрім того вже вміє й порозрядно виконувати ті чи інші математичні дії, його навички значно зросли. Проте й у тренування цих вмінь є зворотна сторона: у дитини може скластись хибне враження, ніби розряди є самодостатніми і незалежними один від одного. Між тим це не так – всі розряди є умовним способом диференціації, тоді як число є способом передачі кількості предметів, тож і цілісним та цільним. Саме для розуміння цього у ході виконання даного завдання дитина навчиться переводити один розряд у інший. На екрані перед учнем міститься математичний вираз. Між його елементами є знак рівності, тож вони однакові за своєю суттю, хоча різні за формою. Йде мова про розряди. «Сім десятків» це ніщо інше як «70». Саме за цим принципом і будується ця рівність – однакові за кількістю вирази приймають форму різних розрядів, для правильного розуміння яких необхідно памʼятати саме про те, що ці числа чи вирази означають самі по собі. Тобто «70» належить до розряду одиниць саме по собі, але якщо спробувати розділити це число, то перша цифра виражає десятки. Виконуючи це завдання, дитина вводить цифри, що переводять вирази з однієї форми до іншої. Коли дитина вводить число одиниць, які відповідають числу десятків чи сотень (або навпаки), то проходить на новий рівень.
Учень/учениця: знає розряди одиниць, десятків та сотень; знає, що будь-яке трицифрове число складається з відповідної кількості сотень, десятків та одиниць, ы може назвати кожен розряд числа; ззаписує словами числа будь-якої складності, вільно орієнтуючись у розрядних одиницях.