Деякі вправи водночас є досить важливими тренажерами для розвитку тих чи інших здібностей і разом з тим вони мають настільки сильний ігровий аспект, що сприймаються скоріше як розвага при безсумнівній користі, яку приносять. Ця вправа належить саме до таких. На екрані перед учнем міститься зображення досить великого робочого поля, яке поділене на маленькі квадратики. Над ним є завдання, у якому вказано, скільки фігур та якого розміру треба розмістити на цьому полі. Зробити це досить легко. При натисканні на кожен такий квадратик він змінює колір – це означає, що даний квадрат став частиною фігури, тобто став виділеним. Особливість вправи полягає у тому, що розмірів робочого поля вистачає на те, щоб зобразити там вказану кількість фігур вказаного розміру – і тільки. Дитині доведеться добре подумати, як, де і яким чином розмістити ці фігури, щоб вони не торкались одне одного, не перетинались, але при цьому мали відповідний розмір. Коли учень виділяє квадрати і таким чином будує фігури, то проходить на наступний етап вправи, де треба виконати аналогічні дії, але задачка буде іншою: нова кількість фігур іншого розміру. А якщо учень не зуміє це зробити, то вправа сама йому підкаже, як треба було розмістити фігури, після чого учень перейде на новий етап, де зуміє застосувати урок.
Учень/учениця: розрізняє просту і складену задачу; обирає числові дані, достатні для знаходження відповіді на запитання задачі; розуміє, що для відповіді на запитання задачі може бракувати числових даних; розуміє, що не на кожне запитання задачі можна відповісти, виконавши одну арифметичну дію.
Учень/учениця: розпізнає геометричні фігури, базуючись на знаннях про їхні кути чи сторони; може намалювати фігури: трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник, куб.
Учень/учениця: ділить прямокутник на менші рівні квадрати та рахує їхню кількість.