У більшості випадків у сучасному житті для написання чисел використовуються так звані арабські цифри. Історія їхнього походження по-своєму цікава і налічує багато віків, але окрім них існує ще кілька систем, які також використовуються для передачі кількості на письмі універсальними символами. Використання арабських чисел – лише спосіб уніфікувати цифри для будь-якої мови та культури. Ще одна дуже популярна система, яка лише трохи поступається арабській – римська. Римські цифри досить легко написати, система їх взаємодії для складання з кількох символів одного великого числа теж відносно проста. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати саме з римськими цифрами. На екрані перед учнем міститься малюнок, який зображує кількох дітей, що тримають дошку з римською цифрою. Наявність додаткових персонажів сюжетно ускладнює вправу, робить її більш цікавою та стимулює концентрацію дитини більше, ніж якби на екрані зображувалися тільки цифри. Завдання учня полягає у тому, щоб у пустий квадратик під малюнком ввести арабський, себто звичний, еквівалент римської цифри. Коли дитина це зробить, то перейде на новий етап завдання, де цифра буде іншою.
Учень/учениця: утворює числа в межах 100; розуміє, що одна і та ж цифра у записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції; визначає розрядний склад двоцифрових чисел; порівнює числа в межах 100; записує число у вигляді суми розрядних доданків; виконує арифметичні дії на основі десяткової нумерації.