Найбільш розповсюдженим форматом подання математичної інформації є звичайні приклади, які пишуться в рядок, горизонтально. Між цифрами розташовуються математичні символи, які передають ту чи іншу дію або відносини між числами. Але також є інші типи подання інформації цього роду, зокрема через таблицю. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться саме з такою формою. На екрані перед дитиною міститься таблиця. Кожен стовпчик на своїй вершині і кожен ряд з крайньої лівої сторони мають свою «назву», тобто цифру, яка є головною над цим рядом чи стовпчиком. Там, де вони пересікаються, ці головні числа додаються. Наприклад, перший стовпчик належить цифрі «100», а четвертий ряд – цифрі «400», отже там, де вони пересікаються, ці числа додаються, і тому у даній клітинці міститься число «500». Учень аналізує цю таблицю, розуміє систему її побудови, відстежує вертикалі та горизонталі, які привернули його увагу. Особливість таблиці в тому, що вона неповна – деякі її клітинки залишаються пустими. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб заповнити їх відповідними числами. Для цього учень має відстежити, до якої горизонталі та вертикалі належить пуста клітинка і додати відповідні числа, після чого ввести результат. коли дитина завершить таблицю, то пройде на новий етап, де вже буде інша аналогічна таблиця з новими числами.
Учень/учениця: вміє проводити порозрядні обчислення в межах 1000; розуміє, що при додаванні або відніманні трицифрових чисел - сотні потрібно віднімати від сотень, десятки від десятків, одиниці від одиниць; може записувати свої обчислення, використовуючи приклади, схеми, чи обчислення у стовпчик; проводить усні обчислення круглих чисел.