Маса предмета – одна з головних його фізичних характеристик. Саме маса разом з розміром є тим, що може допомогти визначити характер предмета та те, як його використати у практичному плані. При цьому визначити масу можна кількома способами. Перший, з котрим дитина вже знайома, базується на принципі порівняння. Щоб визначити фізичні характеристики обʼєкта, його треба порівняти з іншим, в тому числі і за масою. Але цей спосіб потребує завжди кількох предметів для аналізу, а окрім цього йому бракує точності. Тому у реальному житті найчастіше використовується система умовних одиниць маси – грам, кілограм, центнерів та тон. Ці одиниці виміру маси є абстрактними, тож для того, щоб користуватись ними, необхідні як аналітичне мислення, так і певне розуміння системи мір ваги. Саме розвитку та закріпленню цих знань присвячена ця вправа. Учень бачить на екрані предмет, масу якого треба виміряти за допомогою спеціальних одиниць. Учень робить це і переходить до наступного етапу вправи, де на нього чекатиме новий предмет іншої маси. Важливо, що на наступний рівень вправи учень переходить навіть якщо дасть неправильну відповідь про масу предмета на минулому рівні завдання.
Учень/учениця : знає, якими одиницями вимірюється довжина (сантиметр, дециметр, метр) і співвідношення між ними та їх скорочене позначення (см, дм, м); знає, якими одиницями вимірюється маса (кілограм); місткість ( літр) та їх скорочене позначення ( кг; л); знає якими одиницями вимірюється час (година, доба, тиждень) та скорочене позначення години (год ); знає, що одиницями вартості товару є гривня і копійка, знає співвідношення між ними та їх скорочене позначення ( грн, к.); розрізняє поняття «монета» і «копійка». використовує знання про вивчені величини при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач.
Учень/учениця: знає, якими одиницями вимірюється маса (кілограм, центнер) та скорочене позначення (кг, ц); розуміє, які одиниці вимірювання величини доцільно використовувати в конкретному випадку; використовує знання про масу тіл та одиниці її вимірювання (ц, кг) при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач.