В українській мові числа використовуються у двох випадках. Перший – це назва кількості обʼєктів, другий – порядок чисел при лічбі. Відповідно і два види числівників, спеціальних слів для назви чисел, бувають двох видів: кількісні та порядкові. Якщо число записується спеціальним символом, тобто цифрою, різниці, звісно не буде видно, адже цифра пишеться однаково в обох випадках. Але числівники, навіть якщо вони називають однакове число, але належать до різних видів, докорінно відрізняються. У ході виконання цього завдання дитина навчиться розпізнавати порядковий числівник з-поміж кількісних, що зробить володіння числами більш впевненим. На екрані перед учнем міститься ряд числівників. Всі вони різні, і всі називають числа досить далекі одне від одного. Один з них – порядковий. Відрізнити його досить легко. Якщо кількісний числівник за формою, тобто граматично більше подібний до іменника, то порядковий нагадує прикметний своїм закінченням. Учень має знайти це слово та виділити його. Після цього дитина проходить на наступний етап, де зіштовхнеться з новим набором аналогічних слів. Для того, аби урізноманітнити візуальний ряд, числівники написані різним кольором, крім того, на кожному етапі вправи на екрані зображено нового персонажа, який, хоча й не повʼязаний із числівниками, але привертає увагу дитини.
Учень/учениця: утворює числа в межах 100; розуміє, що одна і та ж цифра у записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції; визначає розрядний склад двоцифрових чисел; порівнює числа в межах 100; записує число у вигляді суми розрядних доданків; виконує арифметичні дії на основі десяткової нумерації.