Опис завдання
У цій веселій математичній вправі «Знайди картинку без копії» малюк тренує увагу, спостережливість і вміння порівнювати предмети. На екрані з’являється група яскравих зображень: іграшки, фрукти, тваринки чи інші знайомі об’єкти. Майже всі картинки мають пару – точну копію. Лише один малюнок залишається «самотнім», і саме його треба знайти.
Дитина уважно розглядає всі зображення, порівнює їх між собою, шукає однакові елементи й помічає найменші відмінності. Так непомітно для себе малюк розвиває логічне мислення, зорову пам’ять та вчиться зосереджуватися на завданні. Після вибору відповіді з’являється новий набір картинок, тож кожен етап вправи – це маленька цікава загадка.
Якщо дитина помиляється, вправа не переривається. На екрані показується правильний варіант, і малюк одразу переходить до наступного завдання. Такий підхід знімає страх помилок, допомагає сприймати навчання як гру і мотивує пробувати ще раз. Кожен новий крок – це можливість потренуватися й стати уважнішим.
- для дітей – це захоплива гра з пошуком «зайвої» картинки серед яскравих малюнків;
- для батьків – зручний спосіб розвивати уважність, мислення та вміння порівнювати у дитини в ігровій формі;
- для вчителів – корисний онлайн-інструмент для закріплення навичок аналізу, підготовки до навчання в школі та урізноманітнення занять.
Виконуючи цю вправу, малюк вчиться бачити закономірності, знаходити схожі й відмінні риси між предметами, помічати деталі. Такі завдання особливо корисні для дошкільнят і наймолодших школярів, адже готують їх до подальшого вивчення математики: порівняння, групування, класифікації об’єктів.
Регулярно тренуючись у пошуку картинки без копії, дитина стає уважнішою, впевненішою та швидше орієнтується серед візуальної інформації. А завдяки барвистим ілюстраціям та простим правилам завдання сприймається як цікава гра, у яку хочеться повертатися знову.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: аналізує і порівнює дво- і тривимірні фігури, різних розмірів і орієнтацій, використовуючи неформальну мову, щоб описати їх подібності, відмінності, деталі (наприклад, кількість сторін і вершин/кутів), та інші характеристики (наприклад, мають сторони рівної довжини).
Учень/учениця: називає ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо; розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, призначенням, кольором тощо.
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.
Учень/учениця: об’єднує об’єкти навколишнього світу в групу за спільною ознакою.