Мета будь-якої математичної дії є прикладною, бо вона має вільно застосовуватись у житті для підрахунку реально існуючих предметів. Саме тому цифри є абстрактними та умовними – щоб на їхнє місце можна було підставити що завгодно. Але поки дитина не до кінця розуміє універсальність цифр та значення цього явища. Ця вправа є важливим кроком на шляху до розуміння взаємодії чисел та цифр. На екрані дитина бачить три предметні ряди. У кожному є по дві групи, між якими знаходиться математичний знак додавання. Дитина завдяки наявності цього знаку сприймає картинку як приклад додавання. Окрім зображення предметів на екрані міститься також і три цифрові вирази. Всі вони мають свої відповідники, де перша цифра співпадає з кількістю предметів у першій групі, і так само з другою цифрою та групою. Але приклади розміщені під малюнком у хаотичній послідовності. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб перемістити кожен з цифрових прикладів до свого відповідника серед прикладів, де доданки – групи обʼєктів. Коли дитина це робить, то переходить на наступний етап, де бачить перед собою новий малюнок і нові приклади, але завжди – в межах першого десятка.
Учень/учениця: розуміє конкретний зміст дій додавання та віднімання; обирає малюнок, схему, які ілюструють арифметичні дії додавання і віднімання; знає знаки дій додавання і віднімання; утворює рівності на основі складу числа; знає назви компонентів і результату дій додавання та віднімання; розуміє число нуль як результат віднімання рівних чисел; використовує під час обчислень властивості додавання й віднімання нуля, віднімання рівних чисел.
Учень/учениця: виконує арифметичні дії додавання та віднімання чисел на основі знання складу числа, порядку слідування чисел у натуральному ряді, переставного закону додавання, взаємозв’язку дій додавання і віднімання; застосовує прийом додавання і віднімання чисел частинами; володіє обчислювальною навичкою табличного додавання і віднімання чисел у межах 10; передбачає результат додавання і віднімання (до виконання обчислень), розуміючи, що при додаванні натуральних чисел дістанемо більше число, а при відніманні – менше.
Учень/учениця: додає і віднімає до 20 для вирішення завдань із невідомими компонентами арифметичних дій додавання та віднімання: доданком, зменшуваним, від’ємником. Наприклад, за допомогою об'єктів, малюнків і рівнянь з використанням певного символу для невідомого числа.