Розмір обʼєкта є поняттям досить складним, бо оцінити його можна з кількох різних ракурсів. Один з них – це довжина предметів. Якщо висоту частіше за все порівнюють між тими предметами, що стоять, то довжина – звичне мірило обʼєктів, які не тільки лежать, а й мають більш-менш витягнуту форму. У ході виконання цієї вправи дитина вчитиметься розрізняти, який предмет довший, а який коротший. На екрані учень перед собою бачить кілька предметів. Наприклад, ножиці, молоток, пилку – щось, з чим дитина вже могла зіштовхуватись у побуті. Вони розташовані один під одним, тож учню буде легко оцінити довжину та порівняти предмети за цим критерієм. Завдання змінюється в залежності від етапу: якщо на минулому рівні треба було виділити предмет, який є довшим за інші, то на новому вже треба буде знайти більш короткий обʼєкт, тож дитині треба бути уважною. Коли учень дає свою відповідь на питання рівня, він переходить на наступний етап, при чому навіть якщо відповідь була хибною. В такому разі правильний варіант просто стане виділеним на екрані. І, побачивши в чому помилка, учень зможе продовжити виконання завдання.
Учень/учениця: зіставляє об’єкти навколишнього світу за розміром (більший, ніж; менший, ніж; однакові за розміром); за довжиною (коротший ніж; довший за; однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) тощо; впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо.
Учень/учениця: порівнює довжини відрізків або смужок паперу «на око», накладанням або за допомогою різних мірок; знає, якими одиницями вимірюється довжина (сантиметр, дециметр, метр), їх скорочене позначення та співвідношення між ними; розуміє, які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку; вимірює довжину предметів або відрізків; записує результати вимірювання із використанням різних одиниць (см, дм, м); будує відрізок заданої довжини.
Учень/учениця: вимірює, порівнює довжину двох предметів, використовуючи третій предмет.