Коли учень навчиться рахувати сторони та кути однієї фігури і за цим критерієм обирати потрібну серед інших, наступний крок на шляху до оволодіння геометрією – це вміння порівнювати фігури, користуючись кутами і сторонами як головним критерієм для вибору. На екрані дитина бачить ряд геометричних фігур, що відрізняються між собою кількістю сторін і кутів. Дитина бачить також завдання, у якому чітко вказано, яку фігуру треба обрати. Скажімо, ту, яка має найбільше сторін. Тоді саме її і треба знайти. Учень, виконуючи це завдання, тренується аналізувати геометричні фігури, запамʼятовує їх і вчиться визначати вид кожної. Коли ж дитина обирає ту, що вважає правильним варіантом на питання етапу, то переходить на наступній рівень завдання. Там на учня чекатиме вже інший ряд фігур. Зміниться і завдання: якщо раніше, скажімо, треба було шукати фігуру з найменшою кількістю сторін, то тепер обʼєкт пошуків учня – така фігура, що має найбільше кутів. Завдяки цьому різноманіттю дитина не тільки зберігає інтерес до вправи, а й вчиться бути уважною до умов завдання.
Учень/учениця: розрізняє геометричні фігури: пряму, криву, відрізок, промінь, кут, ламану, многокутники; впізнає в оточуючих предметах відомі геометричні фігури; зображує точку, відрізок, пряму, криву, ламану; моделює лінії (прямі, криві та ламані) з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок, тощо).