Числова послідовність

Робота з послідовностями є чи не традицією при вивченні математики у різні роки навчання дитини. З кожним роком вид послідовності змінюється, вправи цього типу стають складнішими, а числа, якщо, звісно, йде мова про числові послідовності, як у цій вправі, стають більшими. На екрані перед школярем міститься зображення початку числової послідовності. Учень вже знає, що вона з себе представляє, вміє з нею працювати. Залишається лише згадати, як це робиться та виконати потрібний алгоритм дій для того, щоб цю послідовність продовжити та завершити до кінця. Числа вказані на тих чи інших предметах, які використовуються для урізноманітнення візуального ряду завдання. Найпростіша послідовність чисел – елементарна лічба: «1», «2», «3» тощо. Це теж послідовність, де числа йдуть відразу одне за одним. Принцип побудування послідовності чисел на екрані цього разу інший, і для того, щоб її продовжити, дитина спершу має зрозуміти її. Для цього дитина має знайти два числа, що знаходяться поряд одне з одним, на сусідніх обʼєктах. Від більшого треба відняти менше. Число, яке вийде в результаті, і є тим «кроком», який використовується для утворення цієї послідовності. Знайшовши його, дитина шукає останнє вказане число і додає до нього цей «крок», потім, якщо порожні обʼєкти без чисел ще залишились, до добутку знову додає число-«крок», потім – знову, і так до завершення послідовності. Якщо ж невідомим є її початок, а не кінець, то знайшовши число, яке формує послідовність, його треба відняти від найменшого. Потім від того, що залишиться – ще раз відняти до початку послідовності. Виконуючи це завдання, дитина працюватиме з відносно великими числами, тож, попри просту механіку виконання вправи, нудно дитині не буде.