Чи парний результат дії

У ході виконання даного завдання не обовʼязково дізнаватись остаточний результат прикладу, до останньої цифри обчислюючи суму чи різницю. Важливо оцінити цей результат за одним критерієм – критерієм парності. Школяр вже знає, що всі числа діляться на дві великі групи: парні та непарні. Перші можна без залишку розділити на двійку, а другі – не можна. Вони чергуються: спочатку непарна одиниця, потім – парна двійка, далі знову непарна трійка, після якої парна четвірка. Результат будь-якої дії теж є числом, а відтак воно може бути парним чи непарним. У випадку з додаванням та відніманням можна, не знаючи точний результат, ще до обчислень (порозрядного виконання відповідної дії) зрозуміти, яким буде число-сума або число-різниця. Правило дуже просте. Необхідно аналізувати найменший значущий розряд числа. Наприклад, якщо додаються числа «34» та «679», то звертати увагу треба на одиниці, а якщо «590» й «500», то на десятки. У випадку, якщо додаються два однакових за парністю числа, їхня сума завжди буде парним числом. Тобто й коли додаються два парних числа, й коли додаються два непарних числа – завжди сума буде парною. Якщо ж додаються різні за парністю числа, то сума буде непарною. Для віднімання аналогічно. Наприклад, якщо від «13» відняти будь-яке непарне число від одиниці і до «11», то різницю можна буде розділити на двійку без остачі. На екрані перед учнем міститься зображення кількох прикладів. У завданні вказано, який з них треба знайти: той, де результат є парним числом чи непарним. Дитина аналізує згідно з зазначеним вище правилом кожен приклад, знаходить потрібний і переміщує його у порожню область, яку тримає той чи інший персонаж. Після цього починається наступний етап вправи.