Природна числова послідовність – це, власне, порядок чисел при лічбі. Тобто, коли за попереднім числом відразу йде наступне без додаткових пропущених «кроків». Проте це не єдиний спосіб утворення числової послідовності. Існує безліч способів її утворення. Наприклад, іноді застосовується принцип сталої відстані між числами, наприклад, у послідовності лише непарні числа: «3», «5», «7», «9» тощо – тобто числа йдуть одне за одним, наче переступаючи одиницю. Цей «крок» може бути більшим, скажімо, у випадку з послідовністю «30», «45», «60», де «кроком» є число «15». Проте не обовʼязково ця відстань є стабільною. Іноді правило побудування послідовності передбачає виконання певних дій з кожним числом для того, щоб визначити наступне. Скажімо, перше число треба помножити на два, а від добутку відняти трійку. Або ж додати десятку, а від суми відняти пʼятірку. На кожному наступному етапі завдання дитина не просто стикатиметься з новою числовою послідовністю, а й з новим правилом її створення. Школяр читає це правило у формулюванні завдання, де воно вказано цілком прямо. Дитина бере до уваги два сусідніх числа, після чого шляхом обчислень, які б повторювали правило, переконується у його правильності. Далі учень просто бере останнє число, після чого виконує з ним всю послідовність операцій, які потрібно виконати для продовження послідовності. І так – поки вона, ця послідовність, не закінчиться. Коли ж учень заповнить правильними числами всі порожні клітинки ряду, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії. Важливо, що, окрім навичок роботи з числовими послідовностями, дитина, виконуючи це завдання, тренує ще й вміння подумки виконувати послідовність дій з числом.