Більш популярний вид графіків – круговий. Він використовується для того, щоб порівняти кількість предметів, що належать до різних груп, які в свою чергу об’єднуються у щось одне ціле. Наприклад, відомо, який прибуток за рік мала компанія. Джерела прибутку різні. Кількість цих джерел (різні товари або послуги тощо)будуть зображуватись різними сегментами або секторами кола. А ось те, якого розміру будуть ці сектори, залежить від того внеску у загальний прибуток, який надала саме ця частина, цей сегмент. Це схоже на роботу з дробом. На екрані перед дитиною міститься круговий графік – новий для кожного наступного рівня завдання. Учень, перш за все, має розшифрувати та зрозуміти для себе інформацію, яка у графіку закладена. Кожен сектор має свій розмір, свою частину від цілого. Вона, ця частина, вказана і в числовому еквіваленті. Під графіком є розшифрування того, що значить кожен колір, яку групу предметів там описано. Поряд з графіком міститься таблиця, де ця ж інформація подається у звичайному числовому форматі. Числа переплутані місцями. Дитина має проаналізувати графік, аби співзіставити розмір кожного сектора та число на ньому з тим, які предмети цим сектором описуються. Коли дитина відповідно до графіка перенесе у таблиці числа на свої місця, то пройде на наступний етап. Там треба буде виконати аналогічні дії, хоча графік, звісно, буде інший. Важливо, щоб дитина розуміла: незалежно від кількості предметів у групі, розмір сегмента залежить саме від того, яку частину цілого ця група складає. Якщо в одному графіку «п’ять» штук умовних об’єктів – це вже половина круга, то в іншому це буде лише невелика його частина. Відповідно саме тому й порівнювати внесок кожної групи простіше саме завдяки цій формі подачі інформації.