Ділення – одна з чотирьох основних математичних дій на ряду з додаванням, відніманням та множенням. При цьому саме з останнім ділення повʼязано, адже є його протилежністю, як віднімання є протилежністю додаванню. Як і в цьому випадку, де елементи прикладу з додаванням є рівноправними, а з відніманням – ні, елементи ділення не є рівноправними, на відміну від елементів множенням. Якщо поміняти місцями множники, добуток не зміниться, а от положення діленого і дільника дійсно є важливим. Крім того, дільником при множенні без остачі може бути далеко не кожне число. Правило ж для його знаходження наступне: щоб знайти невідомий дільник, треба ділене розділити на частку. На відміну від попередніх завдань, де на кожному етапі було по одному прикладу, де треба було це правило використати на практиці, тут розвʼязування завдання подається у дещо іншому, більш цікавому форматі. На екрані перед школярем міститься зображення кількох рівнянь з дією ділення. Всі вони різні, але мають дещо спільне: кожному з них невідомим компонентом, який ховається за літерою «ікс», є саме дільник. Над групою рівнянь міститься формулювання завдання, де дільник вже є вказаним. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб знайти ті рівняння, для яких цей результат підходить. Дитині здається, що характер виконаної роботи змінюється, тож їй більш цікаво виконувати це завдання, проте насправді учень на кожному етапі має розвʼязати всі рівняння, аби визначити, до яких результат, вказаний у завданні, дійсно підходить. Тож і цікавість учня до вправи не втрачається, і дитина тренується виконувати дію ділення. Крім того, важливо, що всі вирази мають формат рівняння – завдяки цьому дитина звикає до наявності букв у числових виразах.