Сортування – операція не стільки математична, скільки цілком життєва. Виконання цієї дії потрібне у багатьох технічних професіях та й просто у побуті, аби тримати у порядку власне житло. Якщо більшість математичних дій треба «перекладати» на сюжетну основу опису життєвих обставин, де ці дії потрібні для використання, то з сортуванням все простіше. На кожному етапі завдання перед дитиною міститься зображення історії, де виконується розподілення предметів або утворення послідовності обʼєктів різного характеру. У завданні вказується, скільки предметів у першій групі, скільки – у другій, третій. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб визначити кількість предметів у наступних групах, тобто продовжити послідовність, вгадавши наступні дії персонажів, які її утворили. Під задачкою міститься кілька варіантів відповідей. Дитина уважно читає умови завдання, знаходить дві найближчі сусідні групи предметів і знаходить різницю кількості обʼєктів у них. Цю різницю слід додати до найбільшого числа – щоб продовжити послідовність у напрямку зростання; або відняти від меншого – щоб продовжити її у напрямку спадання. Якщо ж персонаж історії утворює послідовність за іншим принципом, то учень має зрозуміти, за яким і самостійно відтворити його для її продовження. Ця вправа є досить простою, адже всі послідовності містять відносно невеликі числа, а крім того, вони й досить цікаво змальовані. Акцент у вправі робиться саме на описі цікавих ситуацій, де потрібним є навичок продовження послідовності. Кожен рівень супроводжується й набором малюнків, на яких зображується те, про що йдеться в умовах завдання.