Розуміння ймовірності

Якщо попередня вправа мала на меті лише поверхневе ознайомлення з темою ймовірностей, то цього разу учень практично доторкнеться до неї. Особливість даної теми у її абстрактності. Учню для успішного оволодіння більш складними алгоритмами вирахування вірогідності, необхідно, перш за все, добре розуміти саму суть цього поняття. А розуміння посилюється за допомогою практичних вправ. На екрані перед школярем міститься набір однотипних предметів, що відрізняються між собою, причому досить суттєво, скажімо, за кольором або розміром, тож вгадувати ці розбіжності не доведеться, вони очевидні. У наборі предметів тих з них, що об’єднуюбться за спільною ознакою, більше, ніж інших. Відтак, якщо навмання витягнути один з цих предметів, то більша ймовірність саме на те, що ним стане той об’єкт, що входить до більшої за кількістю групи. На кожному етапі перед дитиною новий набір предметів, скажімо, метеликів, серед яких п’ять червоних, один блакитний та три зелених. За правилами роботи з ймовірностями, які диктуються логікою та аналізом, якщо, не дивлячись, витягнути одну комаху, то більша ймовірність, що вона буде мати крильця червоно кольору. Отже, дитина аналізує ці об’єкти, читає завдання та вибирає ту підгрупу з них, яку треба. Коли дитина це робить, то проходить до наступного етапу вправи. Це завдання є досить легким, однак наголос у ньому робиться саме на тому, щоб учень зрозумів принцип роботи з ймовірностями. Коли це станеться, учень зуміє «на око» вибирати більш ймовірний результат великої кількості дій. Саме тому всі етапи завдання такі різноманітні: предмети змінюються так радикально не лише для розваги учня, а й для того, аби він призвичаївся до цієї теми.