Звичайний дріб можна оформити та опрацювати по-різному. Наприклад, дріб можна скоротити. Виконуючи попереднє завдання, школяр вже знайомився з цією дією. Саме завдяки скороченню знаходяться еквівалентні дроби. Проте цю дію можна виконувати й просто для того, щоб спростити роботу з ними. Це можливо завдяки особливостям значення дробу. Справа в тому, що будь-який дріб – це частина цілого. Взаємозʼязок між чисельником та знаменником в такому випадку грає вирішальну роль, адже скорочення дробів може бути виконане лише тоді, коли обидва числа можна розділити на один дільник. Наприклад, якщо у чисельнику число «30», а у знаменнику – число «70», то як перше, так і друге можна розділити на «10». Це доречно тому, що три з семи за «обʼємом» тотожне до тридцяти з семи десяти. Виконуючи це завдання, школяр тренуватиметься саме у скороченні дробів. На екрані перед учнем міститься вираз, який є прикладом такого скорочення. На початку його міститься дріб, де чисельник та знаменник мають спільний дільник. По іншу сторону від знаку рівності цей дільник демонструється у прикладах на місці знаменника та чисельника. Наприклад, якщо верхня цифра дробу – «6», а нижня – «8», то їх обох можна розділити на двійку. Відтак ця двійка демонструється разом з відповідними множниками у наступному прикладі. Після ще одного знаку рівності знаходиться каркас майбутнього скорченого дробу. Щоб його визначити, достатньо просто забрати пару множників (тобто однакові числа у чисельнику та знаменнику) і вписати у порожні клітинки відповідні числа, котрі залишились. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний рівень завдання. В майбутньому цей проміжний етап скорочення треба робити подумки.