Різноманіття можливих звʼязків, які спостерігаються між числами, надзвичайно велике. Наприклад, числа, які не повʼязані між собою прямо і не знаходяться поруч на числовій прямій, можуть мати спільний дільник (і не один, а кілька). У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься шукати такі дільники. Це необхідно для того, щоб учень навчився краще орієнтуватись у темі кратності, «на око» визначаючи, чи можна розділити те чи інше число на вказане без остачі. Отже, на екрані перед дитиною міститься робоче поле з багатьма числами. Всі вони виконані у різних кольорах, хоча й не надто яскравих, аби не перенавантажувати увагу школяра. Біля робочої зони є два числа, які виступають у ролі двох ділених. Серед чисел робочої зони необхідно виділити ті, які підходять в якості дільників для обох цих ділених. Спочатку дитина виконуватиме ці дії досить повільно. Учень буде шукати числа по одному: брати по черзі кожне число з робочої зони, намагатись розділити на нього перше ділене, і, якщо вийде, то й на друге. Проте після того, як школяр пройде перші кілька рівнів, він навчиться інтуїтивно визначати такі спільні дільники, запамʼятавши особливі риси, наприклад, парність або наявність у числах цифр, що вказують на можливість бути розділеними на ті чи інші прості числа. Щоб переміститись на наступний рівень без перепон, дитина має виділити всі спільні дільники у робочій зоні до останнього, не залишивши без уваги жодного. Також дитина має памʼятати, що всі числа діляться на одиницю, а всі парні – на двійку. З іншими варіантами доведеться міркувати окремо, по черзі підставляючи їх на свої місця.