Задача – це опис певної ситуації, для вирішення якої необхідно використати математичні навички та знання. Насправді дуже велика кількість математичних тем може бути описана за допомогою цілком життєвих ситуацій. У ході виконання даної вправи дитина переконається у цьому, адже присвячене це завдання кратності. На екрані перед учнем міститься задача – нова для кожного наступного етапу завдання. Хоча сюжет, персонажі та числа, звісно, є новими на кожному етапі, алгоритм складання задачок приблизно однаковий: описується кількість рівних частин, на яку розділили початкове число, а також називається остача після цієї дії. Відтак задачку досить легко представити у вигляді прикладу, де відомим є дільник та остача, а невідомою є частка й ділене. Частку знаходити й не треба – досить і просто визначити ділене. Кілька варіантів цього числа знаходиться під умовами задачі. Як її вирішити? Для цього треба по черзі проаналізувати кожен варіант відповіді. Необхідно спочатку відняти від нього остачу, після чого визначити, чи є кратним різниця тій кількості частин, яка була вказана у завданні. Наприклад, якщо там було сказано, що спадок розділили на чотири рівні частини, то число після того, як від нього відняли залишок (остачу) має бути кратним числу «4». Коли дитина вибирає підходящі числа, то проходить на наступний етап до аналогічної задачі. Відмінності у їхніх сюжетах і роблять виконання вправи таким цікавим. Крім того, дитина звикає використовувати «кратність» як звичний математичний термін, а також тренується розвʼязувати задачі, де необхідно з умов зрозуміти не просто те, яку дію слід виконати, а яку послідовність дій (різних за природою) необхідно використати для вирішення питання.